22 листопада в Україні неофіційно відзначили День свободи. Це свято, започатковане президентом Віктором Ющенком 2005 року й скасоване його наступником Віктором Януковичем 2010-го, насамперед, відзначалося на честь подій помаранчевої революції. Утім, український День свободи має набагато більший масштаб, як і набагато об’ємнішим є значення свободи для самих українців. «Якщо розглядати європейськість як волю до свободи, то ми — одні з найбільш європейських народів», — сказав історик, політолог, четвертий лауреат премії ім. Джеймса Мейса Олександр ПАЛІЙ. Власне, поняття свободи та її значення українцям ще належить переосмислювати. Наразі це зробили митці за допомогою своїх робіт.
У Галереї мистецтв ім. Олени Замостян 22 листопада відкрилася виставка «День свободи», до якої увійшли твори близько 40 художників із Києва, Харкова, Одеси й Тернополя. «Коли Янукович підписав наказ, який об’єднав День свободи і День соборності, стало зрозуміло, що це просто знищення цього свята», — сказав «Дню» ідейний натхненник та організатор виставки, член Національної спілки художників України Олександр Мельник. Щоб не дати ініціативі 2005 року згаснути, й була, зокрема, організована виставка таметичних художніх творів. Утім, не слід очікувати, говорять організатори, що в експозиції будуть суцільні помаранчеві «будні». Серед представлених робіт — живописні твори Василя Забашти, Миколи Стороженка, Віри Баринової-Кулеби, Володимира Прядки, Володимира Пасивенка, Олександра Олійника, Олександра Івахненка, Олеся Солов’я, кераміка Галини Севрук, скульптури Миколи Білика, Михайла Горлового, Василя Бика, гобелени Марії та Наталії Литовченко, витинанки Василя Корчинського. У контекст виставки органічно входять твори Івана-Валентина Задорожного з меморіально-художнього музею «Хата».
«Митці лише тоді можуть творити справжнє мистецтво, коли вони вільні, незалежні, розкуті. Вільні від догм, незалежні від влади й покупців, розкуті в творчих пошуках, — додає Олександр Мельник. — Такі художники в Україні завжди були. Їх переслідувала влада, вони терпіли злидні, але залишалися вірними своєму покликанню. Це, власне, й є мистецький внесок у нашу з вами свободу».
Не випадково обрали й місце, де розмістилася експозиція — Києво-Могилянську академію. 2004 року, за місяць до президентської кампанії, там відбулася перша виставка історичного живопису «Україна від Трипілля до сьогодення в образах сучасних художників».
Експозиція діятиме до 8 грудня за адресою: вул. Іллінська, 9, Культурно-мистецький центр Києво-Могилянської академії, Галерея мистецтв ім. Олени Замостян. Вхід вільний.
