Свято Самайн або Самхейн — це древнє кельтсьвке свято, яке припадає на 31 жовтня. І хоч нині його часто плутають або «зливають» із Геловіном, це різні свята. Геловін справді колись був «натхненним» Самайном, але дуже швидко виділився в окреме свято зі своїми традиціями та звичаями, більше орієнтованими на народно-християнську традицію.
Самайн же — це свято закінчення світлої половини року та сільськогосподарського року в кельтів. Назва свята є назвою третього місяця осені — листопада. У шотландській і ірландській мовах це і досі так.
У цей день традиційно ділили врожай, вирішували, яку худобу буде забито на зиму. Палили вогнища та ворожили, вшановували предків, а також вірили, що у цей день можуть померти ті, хто порушив «гейси», кельтські табу.
Цікаво, що сприйняття Самайну як темного, містичного свята сформувалося під впливом християнських монахів X—XI століть. Вони писали про нього через 400 років після прийняття Ірландією християнства та через 200 років після того, як на 1 листопада було призначено День усіх святих.
