Драма людського прозріння
Із неділі на понеділок, із 23 на 24 жовтня, о 01.25, на каналі «1+1» у програмі «Аргумент-Кіно» дивіться фільм британського режисера Кевіна Макдоналда «Останній король Шотландії».
«У фільмі британського кінорежисера, власне, шотландця Кевіна Макдоналда Шотландія постає як шалена мрія розбещеної свідомості, — розповідає автор та ведучий програми Володимир ВОЙТЕНКО. — Зав’язка сюжету така: доктор Ніколас Керріѓен рушає до Уганди у складі медичної місії. Незабаром цілком випадково він стає особистим лікарем президента країни Іді Аміна, що вирізняється особливою жорстокістю до своїх ворогів та підданих. Через якийсь час Керріѓен розуміє, що став лікарем тирана, й диктатора й намагається зробити все можливе, щоб зупинити хід кривавих подій...»
Автори фільму, що ѓрунтується на однойменному романі Жиля Фодена, заявили, що екранну історію засновано на фактах. Утім, як стверджують дослідники, події головної сюжетної лінії повністю вигадані. Зате невигаданою є історія Дади Уме Іді Аміна, творця одного з найжорстокіших тоталітарних режимів в Африці. Згідно з підрахунками, зробленими після повалення Аміна, жертвами його репресій стали чи не 500 тисяч із 19 мільйонів громадян Уганди, і близько двох тисяч він убив особисто. Ну а повний титул Аміна на посту президента звучав так: «Його Величність Довічний Президент, Фельдмаршал Аль-Гаджі Доктор Іді Амін, Повелитель усіх звірів на землі і риб у морі, Завойовник Британської Імперії в Африці загалом і в Уганді зокрема»...
Ну, й Амін також присвоїв собі титул короля Шотландії, що відбито в назві фільму. Культ цієї далекої та свободолюбної країни поставав символічним прикриттям деспотії Аміна, що зодягав шотландське національне вбрання кілт і примушував своїх підданих співати шотландських пісень. Узагалі ж Аміна вважають однією з найбільш курйозних, одіозних та епатажних особистостей ХХ століття. Скажімо, він настільки полюбляв усілякі нагороди, що наказав пошити подовжений кітель, щоб туди вішати свої, а також скуплені в колекціонерів чужі ордени. Амін пропонував перенести в Уганду штаб-квартиру ООН, мотивуючи це тим, що саме в його країні «географічне серце планети». Цей жорстокий диктатор, як він сам заявляв і що підтвердилося, був справжнісіньким людожером (смакував своїми ворогами). А навчителем і кумиром уважав Адольфа Гітлера, хотів поставити йому пам’ятник. Щоправда, цього не зробив під тиском керівництва Радянського Союзу, з яким він мав тісні зв’язки і яке постачало цьому тиранові і деспотові зброю.
«Останній король Шотландії» — далеко не перший фільм, де змальовано образ Аміна. Перший знятий в Уганді після 1950 року, коли там великим Джоном Г’юстоном фільмувалася вікопомна «Африканська королева» з Гамфрі Боѓартом і Кетрін Гепберн. І треба сказати, що автентична екзотика тамтешніх пейзажів та облич таки має надзвичайне значення для цієї стрічки: вона створює те належне тло для картини, без якого, певне, виникало б відчуття недостатності й фальшу.
Ну, й безперечний фактор успіху — виконання ролі Аміна одним із найхаризматичніших афроамериканських акторів Форестом Вітакером, що отримав за це й «Оскара», і «Золотого глобуса», й відзнаку Британської кіноакадемії. Він завдяки такій «королівській ролі» вповні виявив себе у правдивому шекспірівському масштабі. Вітакер перед тим, як цілком викрити, дезавуювати свого героя, змушує глядача підкоритися його чарам, його сатанинській енергії. У програмі принагідно демонструватиметься спеціальний сюжет про творчий шлях Вітакера.
«Останній король Шотландії», зокрема, показує зв’язок між політикою наддержав і долею їхніх колишніх колоній. Утім, він не є черговим політичним фільмом про жахи диктатури. У центрі оповіді дещо інше — дивний союз між кривавим тираном і молодим шотландським лікарем, який через легковажність людської натури стає довіреною особою та консультантом деспота. В осерді фільму — драма людського прозріння.