Коли надія перевищує страх, то вона породжує відвагу.
Георгій Кониський, український письменник, проповідник, церковний і культурний діяч

Телегід

9 вересня, 2011 - 00:00
КАДР ІЗ ФІЛЬМУ «МУТАНТИ» / ФОТО НАДАНО ПРОГРАМОЮ «АРГУМЕНТ-КІНО»

Вразливий світ мегаполісів

Із неділі на понеділок, з 11 на 12 вересня, о 01.10, на «1+1» у програмі «Аргумент-Кіно» дивіться фільм ґільєрмо Дель Торо «Мутанти».

— Талановита дослідниця разом зі своїм чоловіком, співробітником департаменту охорони здоров’я, зупинила страшну епідемію, що принесла чимало жертв. Та задля успіху цієї справи дослідниця застосувала генну інженерію, чим порушила певний природний баланс. І природа починає мститися... Драма, помножена на фільм жахів, — розповідає автор та ведучий програми Володимир ВОЙТЕНКО. — Американський фільм знаного мексиканського кінорежисера Ѓільєрмо Дель Торо має дещо неадекватну перекладну назву «Мутанти». Найадекватніше було б — «Мімікрія», що й є в оригінальній основі. Йдеться ж бо про певне наслідування-імітацію-пристосування. Власне, мімікрія — це є властивість деяких організмів імітувати зовнішній вигляд інших організмів або неживих об’єктів. Цей термін уперше з’явився в зоології для позначення випадків надзвичайної зовнішньої схожості поміж видами тварин різних родів або родин. Це коли, скажімо, крила метелика нагадують очі сови. А за колективної мімікрії група невеликих за розміром організмів збивається у суцільне скупчення, щоб створити образ великої тварини. Таким є захист потенційної жертви від мисливця.

Та у цьому фільмі ЩОСЬ починає імітувати найнебезпечнішого на Земній кулі мисливця — людину. І людина послідовно сама стає жертвою. Власне, перед нами не так фільм жахів, як переконливий фантастичний трилер, що у свою чергу є, безумовно, чимось більшим, ніж просто фантастичний трилер. Можна сказати, що це одна з можливих футуристичних історій про генномодифіковані, але не продукти, а живі об’єкти. Ну й відповідно, ця історія чи то заплановано, чи мимоволі, але ставить слушне питання: чи не час людині замість того, щоб змінювати природу, шукати шляхів делікатного пристосування до неї? Адже природа, довкілля повсякчас намагається пристосуватися до людини. Але без належної взаємності щодалі це важче...

У програмі демонструватиметься спеціальний сюжет про головного творця фільму, мексиканського кінорежисера, сценариста, продюсера й письменника Ѓільєрмо Дель Торо. Цікаво, що як письменник він кілька років тому випустив прикметний роман у парі зі сценаристом Чаком Гоѓаном «Штам. Початок». У ньому йдеться про вампіризм як вірусну епідемію. Також у романі присутній традиційний для Дель Торо мотив взаємодії тоталітарних режимів, у цьому випадку — нацизму, й темної сторони світу.

Ну, а фільм «Мутанти» — про загрожене людство, яке відчуває, що його вже занадто багато на планеті; яке гостро відчуває потенційну уразливість великих міст, мегаполісів; яке одержиме, сказати б, миттям рук — страхом перед різноманітними епідеміями; яке безвідповідально ставиться до решти створеного Богом світу і тому має начуватися. Себто фільм про нас із вами. «Мутанти» — своєрідна зоологічна антиутопія чи страшний сон людства? Спонука замислитись...

«Привиди опери в Домі Булгакова»

У неділю, 11 вересня, о 22.35 на каналі «Культура» дивіться постановку фрагмента опери А. Бойто «Мефістофель» у Музеї-квартирі Михайла Булгакова.

Щороку на день народження Михайла Булгакова в Музеї-квартирі Майстра відбуваються мистецькі акції. Цього разу 15 травня показували фрагменти опери А. Бойто «Мефістофель». Твір в Україні мало відомий, тому інтерес до нього у Києві був великий. Саме це спонукало працівників музею запросити на прем’єру знімальну групу телеканалу «Культура». Відбулася справжня подія — на виконання партії Маргарити запросили видатну співачку, народну артистку України, солістку Віденської опери Вікторію Лук’янець. Зрозуміло, що в такому домі звучати ім’я Мефістофеля не повинно, тому виставу назвали «Фауст. Відлуння». Дійство відбувалося у різних приміщеннях музею, навіть на подвір’ї, в саду Маргарити. Запевняємо вас, що виконання всіх ролей було бездоганним. Провідником вистави, тобто сценаріусом, була сама Кіра Пітоєва.

Iсторія «Вечірньої казки» від Першого Національного

Чи не кожен дорослий добре пам’ятає захоплюючі історії діда Панаса, лялькові мультики і те дитяче відчуття нетерплячості, яке виповнювало останні хвилини перед початком улюбленої телепередачі. До 60-річчя українського телебачення Перший Національний знімає новий фільм про історію однієї з найдавніших програм, разом з якою виросло не одне покоління українських дітей.

Багато з тих, хто декілька десятків років тому із захопленням спостерігав за «казковими» подіями на телеекранах, тепер стали шанованими членами нашого суспільства: відомі українці розкажуть вам про те, чим для них свого часу була «Вечірня казка». Інтерв’ю з творцями передачі розкриють секрети, як знімали програму — більше того, глядачеві прочинять двері за куліси, і він зможе зазирнути у «казкову» кухню, де готується улюблена телестрава. Батьки зможуть переглянути кращі уривки із старих програм, які виходили у той час, коли вони самі були дітьми. Побачити все це — можливо, й трохи більше — всі покоління юних глядачів зможуть наприкінці цього року.

Теракт. Версія мера Джуліані

У неділю, 11 вересня, о 21.30, на каналі Сіті мер Нью-Йорка Руді Джуліані вперше розповість по телебаченню про той день, коли у США почалося справжнє пекло: літаки вразили Всесвітній торговельний центр у Нью-Йорку.

Масштаб руйнації був настільки великим, що могутній мегаполіс міг просто поринути у цілковитий хаос. Цього не відбулося значною мірою саме завдяки діяльності мера Руді Джуліані, який щоденно успішно координував рятувальні роботи. У той час, коли інший міг би розгубитися перед обличчям страшної небезпеки, він знайшов можливість зміцнити людський дух і подарувати надію мільйонам мешканців міста. Це історія мера Джуліані, і він розповідає її на каналі Сіті.

Газета: 
Рубрика: