Життя, присвячене театру
15 травня, в суботу, та 16 травня, в неділю, о 14.40 на «5 каналі» — фільм до 170-річчя з дня народження Марка Кропивницького.
7 травня виповнилося 170 років від дня народження Марка Лукича Кропивницького. До ювілею легендарного українського драматурга та актора «5 канал» транслює черговий фільм студії «ВІАТЕЛ» — «Марко Кропивницький».
Юний Марко Кропивницький завдяки театру заприятелював із братами Тобілевичами. Вони разом пройшли довгий шлях до професійної сцени. Завдяки театру Кропивницький познайомився зі своєю першою дружиною Олександрою. Та недовгим було сімейне щастя Марка та Олександри Кропивницьких. Після ранньої смерті дружини Марко Кропивницький поринув у театральну діяльність. Він багато грав на сцені, писав п’єси, створював театральні колективи. Його життя цілком було підкорене театру. Одначе сімейне життя не складалося. Марко Лукич довго не міг знайти свою другу половину, і знову його поглинало театральне життя. Про приватне життя батька українського професійного театру — в другій частині фільму «Марко Кропивницький» в документальному серіалі «Гра долі» з ведучою Наталкою Сопіт.
Iнтелектуальна кіносатира
У ніч із 16 на 17 травня, з неділі на понеділок, після завершення програми «Аргумент кіно», о 02.25 на «1+1» — «Змова» Девіда О. Расселла.
«Фільм американського кінорежисера Девіда Рассела «Змова» — це ѓроно знаменитих акторів і несподіване інтелектуальне видовище, — розповідає український кінознавець, автор та ведучий програми «Аргумент кіно» Володимир ВОЙТЕНКО. — Дивовижних героїв у цьому фільмі вистачає, та рухає сюжет такий собі Альберт Марковскі — поет, ідеаліст і сповнена комплексів, сумнівів та тривог молода людина. Зрештою, аби розібратися з усім на світі, його ноги несуть до офісу «екзистенціальних детективів».
Адже Альберта хвилюють речі екзистенціальні: як і навіщо жити, в чому сенс усього, що він робить, і в тому, чого не робить? — приблизно так... Помисливий персонаж у дещо ідіотській ситуації. Чимось схожий на класичних героїв Вуді Аллена. Ну, а фільм своїм строєм дещо нагадує картини Спайка Джонзі.
Перед нами постає легка, але наповнена своїми внутрішніми сенсами, сатирична стрічка, яка одверто знущається, зокрема, із крайнощів американського суспільства і крайнощів політкоректної свідомості. Вона також висміює шизоїдну діяльність екологічних товариств, які насправді втрачають зв’язок із здоровим глуздом і самою природою. Фільм проходиться по безпринципних кар’єристах, не забуває висмоктані із пальця проблеми модельних красуньок, ну і, звісно, про таких популярних у заокеанському житті — бутті психоаналітиків та всіляких різних «екзистенціальних детективів».
Американська інтелектуальна кіносатира, звісно, штука особлива. Але, безумовно, цікава для людей допитливих і, сказати б, не нервових — тих, хто має терпіння та інтерес пізнавати інші світи, і не тільки у сенсі географічному. Тим паче, що провідниками в цій подорожі виступають чудові актори, які абсолютно серйозно, часом на останньому нерві, розігрують цілком ідіотські ситуації. На цьому шляху ви стрінете знаних лицедіїв — Дастіна Гоффмана, Лілі Томлін, Джада Лоу, Марка Волберѓа, навіть Ізабель Юппер...»
Від Козиного болота до центральної вулиці
15 травня, в суботу, о 19.00 на каналі «Культура» — фільм про головну вулицю української столиці.
Майдан Незалежності... Головна площа нашої країни. Більшість мешканців і гостей Києва помилково вважають, що вона здавна була центром 1500-річного міста.
Втім, ще двісті років тому тут були бруд, сморід, халупи, гуляли свійські тварини та птахи.
Тож і назву місцевість мала відповідну — Козине болото.
І лише на початку минулого століття площа стала центром політичного, адміністративного та громадського життя Києва.
XXI сторіччя дивним чином поєднало тут глибину віків із псевдоісторичними, позбавленими глузду пам’ятниками.
Автори програми намагаються відповісти на запитання: чому над розумом і виваженістю нашого менталітету взяли гору несмак, низькопробність і банальність? На допомогу, як завжди, покликали гумор.
Жар-зерна Миколи Руденка
16 травня, в неділю, о 19.00 на каналі «Культура» — правдивий образ правозахисника та письменника.
Образ незнаного Миколи Руденка вимальовується зі спогадів дружини Лариси Панасівни Руденко, з розповідей літераторів Михайлини Коцюбинської та Євгена Сверстюка, з кадрів кінохроніки.
«Усім нам смерть судилася зарання»
16 травня, у неділю, о 22.20 канал «Культура» продовжить розповідати про покоління шістдесятників.
Фільм розповідає про життєвий та творчий шлях відомої шістдесятниці Алли Горевкої, чия любов до рідного народу не боялася ні переслідувань, ні смерті.
Люблін 1569-го
15 травня, в суботу, о 20.00 на каналі «Культура» — фільм «Замосць. Протистояння, що об’єднує».
Люблін 1569 року. Один із найдраматичніших моментів у історії Польщі, Литви, України. Народження нової європейської держави — Речі Посполитої.
Розширення прав одних неминуче супроводжувалось обмеженнями для інших. Так само й пасивність однієї політичної еліти в часи важливих змін надала шанс іншій еліті ствердитися за її рахунок.
Встромив у землю оголений меч великий гетьман і канцлер Великого князівства Литовського Миколай Радзивілл Рудий.
Похилив на руки голову гетьман Литовський Ян Ходкевич. Замислився Остафій Волович.
Спокійніше сприйняла цю подію українська делегація. Похмура невідворотність і гіркота поразки в очах князів Михайла Олександровича Вишневецького й Романа Федоровича Сангушка: «Що можна змінити, коли на вірність Короні вже присягнув князь князів Костянтин-Василь Острозький і примусив це зробити свого неповнолітнього сина Януша?»
Нова держава, нові порядки, нові символи.
Чого виявилось більше: втрат чи здобутків? Чи можна було уникнути перших і примножити другі?
Ця історична розповідь грунтується на документах та сторінках класичної літератури. Але в центрі будь-якої історичної події обов’язково перебуває Людина. Особистість, якій притаманні як гідна подиву велич духу, так і варта розуміння і співчуття загальнолюдська слабкість і беззахисність.
