Великдень у Ватикані
2 та 4 квітня на Першому Національному, «5 каналі» та «К1».
Богослужіння з Ватикану під проводом Папи Римського Бенедикта XVI транслюватимуть у прямому ефірі 5-й канал, Перший Національний та К1, повідомляє «Телекритика».
Трансляції на «5 каналі» та на Першому Національному заплановано на 2 та 4 квітня:
П’ятниця, 2 квітня, 22.15 — 23.50 за київським часом — Хресна Дорога в Колізеї в Римі під проводом Папи Римського Бенедикта XVI.
Неділя, 4 квітня, з 11.15 до 13.00 в ефірі — Урочиста Пасхальна Служба Божа під проводом Папи на площі Святого Петра у Ватикані.
Неділя, 4 квітня, з 13.00 до 13.45 транслюватимуть пасхальне привітання і апостольське благословення для Риму і світу Urbi et Orbi Бенедикта XVI із площі Святого Петра.
Також 4 квітня з 7.00 до 9.00 за київським часом на каналі «К1» — Богослужіння Хресної Дороги.
«Вище неба»
3 квітня (в суботу) і 4 квітня (в неділю) о 14.40 на «5 каналі» перша частина фільму про Сергія Корольова.
Перші самостійні кроки в житті Сергій Корольов зробив в Україні. Він учився в Одесі й Києві. В Одесі вперше закохався і вирішив чекати, коли його суджена — Ксенія Вінцентіні, — погодиться стати його дружиною. Він дочекався, і 1931 року в Москві вони одружилися. Але щастя тривало недовго.
Про те, як розбилося сімейне щастя Сергія і Ксенії через арешт молодого талановитого ученого, — у документальному серіалі «Гра долі» з ведучою Наталкою Сопіт.
«Цар» і «Острів» Лунгіна
4 квітня, неділя, о 20.50 на телеканалі «Інтер» — прем’єра історичної драми.
За перші два дні прокату історична драма Павла Лунгіна «Цар» принесла творцям близько одного мільйона доларів і викликала небувалий резонанс серед громадськості, частина якої фільм хвалила, а частина — критикувала й навіть зверталася до президента Росії з проханням заборонити показ. У фільмі розповідається про два роки правління Івана Грозного (якого зіграв актор Петро Мамонов), про його боротьбу з інакомисленням і складні взаємини в цей період із митрополитом Московським Філіппом, роль якого стала останньою для Олега Янковського.
А в суботу, 3 квітня, о 15.00 «Інтер» покаже ще один фільм Павла Лунгіна, який наробив галасу, — драму «Острів».
Пензлем Врубеля
3 квітня, в суботу, о 22.30 на каналі «Культура» — «Під склепінням Кирилівської церкви».
У передачі йтиметься про історію створення іконостаса (до якого належать чотири ікони) та розписів храму XII століття, автор яких — уславлений Микола Врубель, який, як відомо, працював над художнім оформленням стін церкви, живучи в Києві.
«Володар бурі» та Оскарів
5 квітня, понеділок, о 22.45 на «ICTV» — всеукраїнська прем’єра фільму.
Премія Гільдії режисерів США за видатний внесок у режисуру, чотири нагороди Венеціанського кінофестивалю, шість премій Британської кіноакадемії і шість «Оскарів»! Все це — найкращий фільм 2009 року та головний конкурент «Аватару» — «Володар бурі».
Під час зйомок використовувалися любительські 16-міліметрові камери, щоб додати фільму додатковий ефект документальності. Цими камерами було знято майже 200 годин матеріалу. Режисерові Кетрін Бігелоу неперевершено вдалося показати всі жахіття війни та багатоплановість характерів героїв. Важко уявити, що саме жінка так чітко впоралася з таким важким матеріалом.
Знімався фільм на американській військовій базі в Аммані, Йорданія. Військові обшукували членів знімальної групи по дорозі до Йорданії і назад, а одного з продюсерів вже в Лос-Анджелесі викликали на допит до військового слідчого.
Частина фільму знімалася під час мусульманського місяця Рамадан. Немусульманські члени знімальної групи жили й харчувалися в наметах та спеціальних закритих навісах із вікнами, завішаними килимами. Адже паління та вживання їжі в громадських місцях під час Рамадану заборонено в Йорданії, а також в багатьох близькосхідних країнах, і людей, що порушили закон, карають позбавленням волі.
Нове латинське кіно
У ніч із 4 на 5 квітня, по завершенні програми «Аргумент-кіно», о 02.00 на «1+1» — «Дефіцит» Ѓаеля Ѓарсія Берналь.
— «Дефіцит» — перша режисерська робота знаменитого мексиканського актора Ѓаеля Ѓарсія Берналя. У своєму дебютному режисерському фільмі двадцятивосьмилітній Берналь грає роль двадцятилітнього Крістобаля, — розповідає автор програми «Аргумент-кіно» Володимир ВОЙТЕНКО. — Цей хлопець із заможної родини, у нього є все, про що зазвичай мріють: гроші, місце навчання у престижному університеті, красуня-дівчина, популярність.
У заміському батьківському домі він влаштовує вечірку для друзів, де стрічає арѓентинську красуню Долорес, яку намагається звабити. Та нібито прогнозована ситуація розгортається аж ніяк не банальним чином. Наприкінці вечірки відбувається дещо особливе, що виявляє суперечливий характер Крістобаля та його безсилля перед світом, де все можна купити і продати.
Стрічка Берналя «Дефіцит» проявляє і демонструє різні грані сучасного мексиканського суспільства. Ну а образ, втілений актором-режисером, засвідчує, що для нього головним при виборі ролі є суперечливість персонажа — та ще й така, що доходить до крайнощів. Саме тоді його захоплює правдивий акторський шал.
Ну а в цьому випадку, очевидно, ще й режисерський. До речі, «Дефіцит» Берналя встиг помандрувати престижними фестивалями — від Канн до Торонто. І перший досвід постановника тільки розпалив бажання продовжити режисерську практику. 2008 року Берналь зафільмував короткометражку для альманаху «8», який, між іншим, демонструвався в інформаційній програмі минулорічного Київського міжнародного кінофестивалю «Молодість».
Заради ж режисерського дебюту актор свого часу відмовився від ролі головного злочинця в американському трилері «Ультиматум Борна». Берналь, про творчість якого в нашій програмі демонструватиметься спеціальний сюжет, не молиться на Голівуд. Він вірить у вітальну силу нового латинського кіно.
«Птах-Гоголь»
3 квітня, в суботу, о 22.35 (1 серія) й у неділю, 4 квітня, о 23.30 (2 серія) — документальний фільм Леоніда Парфьонова на «Інтері».
До дня народження Миколи Гоголя на телеканалі «Інтер» документальний фільм про письменника — «Птах-Гоголь». Автором стрічки став відомий російський журналіст Леонід Парфьонов. Документальний проект розповість про Гоголя не як про літературного реаліста, а як про модного й актуального письменника-авангардиста, чиї твори — універсальні в своєму роді, сповнені чар і фантасмагорії. У фільмі разом із Парфьоновим беруть участь співачка Земфіра, режисер Олег Табаков, актори Олександр Калягін, Євген Миронов, Лія Ахеджакова й Богдан Ступка.
Жива Nirvana
2 квітня, п’ятниця, о 23.30 на телеканалі «MTV Україна» — подарунок для поціновувачів творчості легендарного гурту Nirvana та хранителів пам’яті Курта Кобейна.
Музичний канал покаже концерт, який відбувся ще минулого сторіччя у Великій Британії. Про це повідомляє сайт «MTV Україна».
Для тих, хто і не чув про гурт Nirvana, хоча це малоймовірно, буде цікаво дізнатися, що це тріо є одним із найпопулярніших гуртів як у 90-х, так і в сьогоденні. Його коротка, але яскрава кар’єра розпочалась у далекому 1987 році в місті Сіетл (США). Завдяки синглу «Smells Like Teen Spirit», який вийшов у 1991 році, гурт піднявся на новий щабель популярності, гучно заявивши про себе на теренах музичного мейнстріму. Завдячуючи неординарному та «шизофренічному» лідеру Курту Кобейну, Nirvana набула статусу месії для тінейджерів 90-х. Але, на жаль, як вже заведено у світі, найбільша слава та визнання приходять лише після смерті. Так, прикра подія сталася 5 квітня 1994 року: фронтмен гурту Курт Кобейн був знайдений мертвим у своєму будинку в Сіетлі. Перша і остаточна версія криміналістів — самогубство. Після цієї жахливої події популярність гурту тільки зросла, а суперечки щодо смерті Кобейна не вщухають до сьогодні. І хоча після трагедії пройшло 16 років, кількість прихильників гурту зростає. Нехай записи концертів Nirvana давно застарілі та вкриті «пилом років», але це єдиний шанс відчути ще живу енергетику славнозвісних рокерів. Тому п’ятниця, 2 квітня, стане святом для всіх шанувальників якісної музики, повідомляє Сергій КАЩАЄВ.
Модний вигляд міста
4 квітня, неділя, о 23.30 в ефірі телеканалу «ТОНІС» і о 20.30 на ТРК «Київ» — «Тиждень моди з Дарією Шаповаловою».
Ця програма присвячена тому, як звичайні городяни ставляться до моди. З кожним роком дедалі більше міст з’являється на fashion-карті світу, але столицею моди залишається Париж. Аби переконатися в цьому, «Тиждень моди з Дарією Шаповаловою» уважно вивчив творчість справжнього парижанина Жана-Поля Готьє та легендарних Будинків моди Christian Dior і Sonia Rykiel. Ще команда програми дізналася, що думають про дизайнерів звичайні парижани, а також розпитала про моду киян.
«Діалог» із Гоголем
2 квітня, у п’ятницю, о 19.15 на каналі «Культура» протоієрей Валерій Копійка та письменник Євген Сверстюк говоритимуть про релігійні погляди Гоголя.
Чому Гоголь вважається основоположником російської літератури? Адже до Гоголя в Росії була література. На ці запитання протоієрея Валерія Копійки письменник Євген Сверстюк відповів таким чином: «Тому що він відкрив великі проблеми, якими почала жити російська література. Гоголь почав розмову про християнську основу життя, про духовні питання. Він перший запровадив авторську сповідь у літературі, що стало самовідкриттям перед читачем». Учасники передачі розмірковуватимуть про релігійні погляди Гоголя, про те, як розуміти появу персонажа-чорта в його творчості, і, безперечно, про вплив української тематики на творчість письменника.
Лілія життя Сержа Лифаря
2 квітня, у п’ятницю, о 20.10 на каналі «Культура» — фільм про київський період життя зірки світового балету.
На могилі найяскравішої зірки світового балету написано: «Серж Лифар із Києва». Більшу частину життя видатний хореограф прожив за кордоном. А в передмісті Парижа знайшов свій останній притулок. Але весь час він мріяв повернутися хоч на хвилинку до міста своєї юності, до батьківських могил, до рідних і друзів, на яких так чи інакше наклала відбиток його таємна еміграція. Про київський період життя нашого земляка Сергія Михайловича Лифаря і подальшу долю його рідних розповідає фільм «Лілія його життя».
\
Древній Кременець
5 квітня, в понеділок, о 16.25 на каналі «Культура» — історія одного з найстарших українських міст.
У сивій давнині губляться витоки древнього Кременця. За свою багатовікову історію місто неодноразово зазнавало спустошень і руйнувань, але знову й знову поставало з руїн і попелу у своїй неповторній красі. І якій би державі воно не належало — Київській Русі чи Галицько-Волинському князівству, Речі Посполитій чи Російській імперії, або, як тепер, незалежній Україні, — це завжди було місто героїв і осередок духовності і культури українських земель. Про древнє місто — у фільмі «Кременець. Невмируща слава».
