Ведучі програми «Ранок з Україною» Дмитро та Владислав Грузинські — про конкуренцію ранкових шоу на українському ТБ, співпрацю «ящика» з Інтернетом та боротьбу за глядача.
Відоме правило: як день почнеш, так його і проведеш. Ведучі ранкового шоу «Ранок з Україною», яке у будні виходить на каналі «Україна» о 7.20, зізнаються, що завжди намагаються «заряджати» глядачів лише позитивною енергією та вкрай необхідною інформацією. Наскільки їм це вдається — запитання до глядачів. Утім, з поміж інших ранкових шоу проект каналу «Україна» вирізняється тим, що у ньому підіймаються теми, які стосуються більшості українців. Крім того, про проблеми «маленького» українця ведучі говорять із прямими коментарями експертів та чиновників, часто ставляючи останніх у незручне становище. Велику увагу програма приділяє зворотному зв’язку з глядачами та моніторингу цікавих новин у соціальних мережах та блогосфері. Чи може розважальне ранкове шоу нести суспільно-важливу інформацію та як правильно підібрати для ефіру цікаві теми «День» розмовляв з телевізійними ведучими, братами-близнюками Дмитром та Владиславом ГРУЗИНСЬКИМИ.
— У чому, на вашу думку, головна відмінність «Ранку з Україною» від інших схожих проектів?
Д.Г.: — Ми надаємо послугу нашим глядачам, задовольняючи їхні інформаційні потреби, пропонуючи те, що людям потрібно саме сьогодні зранку. Уся наша команда дуже старається, щоб будь-яку озвучену інформацію глядачі могли використати у повсякденному житті. Чи то дати дітям із собою парасольки, чи то попередити родичів з інших регіонів про негоду, яка насувається на їхнє місто, чи, врешті, разом з нами поміркувати над тим, що роблять наші посадовці. Знаєте, принаймні я хотів би, можливо, бути схожим на доброго крамаря, котрий поважає усіх своїх клієнтів і точно знає, що й кому запропонувати: кому шовків міру, а кому й буханець бородинського (посміхається). Ми не просто обговорюємо ранкові новини. Ми намагаємося показати не тільки «що?», «де?» і «коли?», а й пояснити: «і що від того нам з вами?»
В.Г.: — Працюємо для тих, хто хоче бути у курсі новин, активно обговорюваних в країні та світі. Тому кожна тема, яку ми розкриваємо, так чи інакше стосується всіх — як мене, так і будь-якого іншого мешканця України. На мою думку, у цьому підході й полягає основна відмінність програми «Ранок з Україною» від інших ранкових програм.
— У програмі ви не говорите про велику політику. Натомість порушуєте злободенні проблеми: ціна на комунальні послуги, погані дороги, затори тощо. Намагаєтеся додзвонитися до експертів та чиновників й поставити їм питання руба. Чи може ранкова програма бути одночасно і цікавою, й суспільно важливою?
Д.Г.: — Може! Я абсолютно впевнений у цьому. Склався стереотип, що «суспільно-важливі» програми — це багатогодинне обговорення новин за участю українських політиків. Але ж насправді це не так! Годі вже слухати можновладців. Давайте від порятунку світу й демократії взагалі перейдемо до конкретних речей: облаштування під’їздів і дворів. Почнемо з конкретних справ. І коли більшість із нас відчує, що значить персональна відповідальність за своє життя, тоді жоден політик не зможе маніпулювати свідомістю виборців. На жаль чи на щастя, а розумніших за нас з вами — немає!
В.Г.: — Ми намагаємось довести це своєю роботою. Тут постає друге питання: чи важко надавати серйозну інформацію таким чином, щоб це ще виглядало легко та невимушено? Важко, але можливо. Принаймні ми дуже стараємося робити це кожного ранку. А ось цікавість та суспільне значення у цьому сенсі — поняття одного змісту. Тому що нікому не цікава програма, що не є значимою для суспільства.
— Що у програмі, на вашу думку, не вдається зробити так, як хотілося б? Що потрібно ще розвивати, допрацьовувати?
Д.Г.: — Ми вважаємо, що головне — це точно реагувати на інформаційні потреби наших глядачів! Наразі команда нашого ранку працює в дуже конкурентному середовищі. І перемагає той, хто знає, про що і як говорити з людьми! Все інше — справа техніки. При цьому наша команда з кожним днем опановує все більше й більше технічних прийомів, які зроблять розмову з глядачами не тільки корисною, але й приємною. Запевняю, зміни в програмі, які ось-ось будуть запроваджені, — ви не зможете не помітити!
В.Г.: — Ми працюємо, перш за все, на користь глядачів. Тому, формат шоу постійно розвивається. Звісно, насамперед, це відчувають саме наші глядачі.
— Розкажіть, хто з «Ранку з Україною» залишається за кадром?
Д.Г.: — Телевізор — виключно командна гра. І сьогодні успіх може залежати від дій водія, який вчасно довезе кореспондента на важливе включення, а завтра, наприклад, від дій редактора, який завчасно додзвониться найцікавішому спікеру по темі. Звісно, найбільше стресів випадає випусковій групі: ведучі, випусковий редактор, редактори та режисер ефіру.
В.Г.: — Ми працюємо разом з колективом, у якого, на мою думку, величезний потенціал. Я дуже ціную зусилля, які докладають мої колеги, щоб зробити кожну програму максимально цікавою та корисною, одним словом — унікальною.
— Ви часто звертаєтеся до активістів у соціальних мережах та блогосфері, зокрема, пропонуєте глядачам інтерактивні карти, корисні посилання тощо. Якою бачите співпрацю українського ТБ, зокрема ранкових програм, з мережею Інтернет?
Д.Г.: — Сучасний світ диктує свої умови існування для кожного виду медіа. Телевізійники та редактори сайтів постійно обмінюються інформацією. Це, насправді, звичайна практика. Тут важливо розуміти: конкуренцію за кожного глядача/користувача виграє той, чия історія буде цікавішою. А де вже її буде розміщено — чи то в мережі, а потім на ТБ, чи навпаки — справа, як то кажуть, «десята». Традиційні медіа стають більш технологічними. От це варто брати до уваги.
В.Г.: — На мою думку Інтернет не може конкурувати з телебаченням. Це зовсім різні принципи роботи, подачі інформації, набір візуальних засобів... Телебачення має «дружити» з Інтернетом. Тільки так ми зможемо давати нашій аудиторії ще більше цікавих і якісних новин.
— У рубриці «Огляд преси» ви пропонуєте глядачам ті матеріали, що важливо прочитати зранку. Як обираєте видання і теми? Чому такі огляди раніше були більш популярні, а зараз до них центральні канали практично не звертаються?
Д.Г.: — Видання й теми обирають наші колеги — ведучі оглядів преси Андрій Сініцин та Микола Сирокваш. Обидва — люди непересічні, які щиро люблять свою справу, відтак, певен, це передається й глядачам — зацікавленість, смак до читання. Пресу вони обирають за кількома критеріями: звісно, це наявність інформації важливої та актуальної, цікаво поданої й з нетривіальними коментаторами.
В.Г.: — До речі, передаю привіт журналістам газети «День», адже на ваших публікаціях ми з хлопцями зупиняємося регулярно! Ви чи не єдине українське видання, яке вже стільки років стоїть на своєму. І я вважаю, виконує дуже важливу місію. Тож перемог усім нам!
