Коли надія перевищує страх, то вона породжує відвагу.
Георгій Кониський, український письменник, проповідник, церковний і культурний діяч

Тетяна КРАСИКОВА:

«Свободу ЗМІ дає тільки економічна незалежність, якої немає»
4 серпня, 2000 - 00:00

26 липня виповнилося рівно рік, як «Чорноморку» разом із ще трьома приватними телерадіокомпаніями Криму відключили від ефіру. Причина відключення незалежних компаній від ефіру виявилася банальною: Кримський радіотелетрансляційний центр вчасно не одержав ліцензії в «Укрчастотнагляді» на експлуатацію своїх передавачів. Чотири місяці «Чорноморки» не було в телевізійному ефірі півострова — гарячий час президентських виборів минув без неї. В активний телесезон Чорноморська ТРК вступила фактично з половини дистанції — з кінця 1999. Чи зуміла компанія ліквідувати розрив? Які підсумки такого нелегкого для «Чорноморки», як, утім, і для всього регіонального українського телебачення, року, — у відповідях «Дню» президента ЧТРК Тетяни КРАСИКОВОЇ.

— Тетяно Олександрівно, які тенденції в розвитку телебачення в Україні минулого сезону ви б виокремили особливо?

— На мій погляд, усі тенденції в нашій справі давно визначилися і практично не змінюються. Вони тільки посилюються або слабшають залежно від того, який політичний період переживає країна. Минулого сезону, наприклад, значно послабився політичний тиск на засоби масової інформації, оскільки президентські вибори вже відбулися. Зате напередодні нових виборів посилилася тенденція поглинання невеликих і навіть великих регіональних телекомпаній центральними каналами, за якими стоять великі промислово-фінансові групи. На жаль, схоже на те, що це неминучий процес, оскільки регіональній телекомпанії надто важко вижити самостійно.

Основними тенденціями, що заважають розвитку телебачення і радіо України, я вважаю постійне свавілля чиновників щодо ЗМІ; прагнення держави не допустити існування незалежних ЗМІ, їхня фактична відсутність, бо свободу дає тільки економічна незалежність, якої немає і не може бути в соціально-економічній ситуації останніх років; катастрофічне для регіональних ЗМІ падіння рекламного ринку: з 1998 року транснаціональні корпорації, що дають основні рекламні гроші, не планують регіональних рекламних бюджетів. Усе залишається в Києві на загальнонаціональних каналах.

— З якими новими для себе проблемами зіткнулася минулого телесезону ваша ТРК?

— У світлі вищесказаного, нічим новим для ТРК минулий телесезон не був позначений. Весь рік ми займалися тим, що листувалися з Комітетом з питань зв’язку та інформатизації України і Державною інспекцією електрозв’язку в Автономній Республіці Крим, намагаючись добитися відповіді на запитання: на підставі яких законів або підзаконних актів ТРК має виконувати вимоги, що висуваються ними. Зокрема, отримувати дозволи на будівництво й експлуатацію передавачів, що належать РТПЦ Криму, яке за угодою робить нам послуги зв’язку. Чому ми повинні укладати договір і оплачувати моніторинг частот, на які ми змушені були одержати ліцензії під тиском Комітету з питань зв’язку, хоч у Законах «Про телебачення і радіомовлення» та «Про зв’язок» про це немає ні слова? Державний комітет України з питань зв’язку на жоден наш лист не дав і, мабуть, не може дати відповіді, оскільки очевидно, що всі ці вимоги Держкомзв’язку незаконні.

— Як позначилася на вашій роботі вимушена бездіяльність Нацради з питань телебачення і радіомовлення?

— На мій погляд, так звану вимушену бездіяльність Нацради було добре продумано і сплановано. Вона не працювала якраз у той час, коли найбільше був потрібен контроль за виконанням законів (не лише телекомпаніями, але й усіма державними органами й організаціями), і треба було не допускати свавілля. По суті, через це понад півтора року Чорноморська ТРК не могла вирішити, зокрема, питання про розширення сітки мовлення. Наші документи лежать у Нацраді не розглянутими майже два роки.

— На чому ви робите акцент у формуванні свого програмного продукту? Як ураховуєте думку глядача?

— Мені важко судити, наскільки удосконалився програмний продукт «Чорноморки» минулого року, але я можу твердити, що ми намагаємося дотримуватися принципів, які для себе визначили спочатку. Програмний продукт має бути різноманітним за жанрами і збалансованим так, щоб телеглядачі будь- якого віку і будь-якої соціальної групи могли знайти для себе програму, яка їх цікавить. Крім того, канал має бути «кримським», в ньому мають переважати програми, які відображають історію, культуру і сьогоднішній день Криму. Ми обов’язково враховуємо думку телеглядачів, про котру судимо з листів, телефонних дзвінків і просто візитів у телекомпанію.

Якщо розкласти нашу ефірну сітку на блоки, то я б назвала блок дитячих програм, який складається із двох щотижневих та однієї щовечірньої програми; блок інформаційних програм — це дві щотижневі і дві щоденні програми; блок програм, що виходять в прямому ефірі — це три щотижневі політичні і одна неполітична програма. До речі, прямий ефір — гарний показник думки телеглядачів. Є в нас також блок пізнавальних, краєзнавчих програм.

— Що спільного і в чому відмінність Чорноморської ТРК від регіональних недержавних ТРК України?

— Думаю, що основною відмінністю «Чорноморки» від інших регіональних недержавних телекомпаній є те, що вона охоплює мовленням практично всю територію республіки. Програми транслюються шiстнадцятьма передавачами і передаються більш ніж на 700 км радіорелейних ліній. Крім того, ми самостійна телекомпанія, що не входить у жодну мережу. Пільг порівняно з іншими ТРК «Чорноморка» не має.

На відміну від багатьох регіональних телекомпаній, для «Чорноморки» дуже хворобливою є проблема мови. Специфіка Криму така, що жодна регіональна комерційна телекомпанія не може розраховувати на успіх, якщо в неї буде українське мовлення. У зв’язку із цим викликають дуже великий неспокій висловлювання деяких чиновників на сторінках центральних газет про намір значно збільшити частку державної мови в електронних ЗМІ.

— Що для вас є показником гарної роботи телекомпанії?

— Безумовно, рейтинг, який визначають незалежні соціологічні дослідження. Останнє було проведене Сімферопольським консалтинг- центром у травні поточного року. Воно вкотре підтвердило, що в регіоні ми займаємо третє місце після каналу «1+1» та «Інтер». Однак рейтинги — це для фахівців.

Найбільш безпомилковим показником роботи каналу є реакція жителів Криму на появу наших знімальних груп. Вона незмінно доброзичлива та довірча. Дуже часто телеглядачі звертаються до «Чорноморки» по захист і в пошуках справедливості.

— Що означає телебачення для вас особисто? Які завдання та функції регіонального телебачення? У чому воно може конкурувати із загальнонаціональними каналами?

— Для мене особисто телебачення — це улюблена робота і одне з основних джерел отримання інформації. Завданням регіонального телебачення є відображення не глобальних проблем, які існують у державі, а місцевих, у нашому випадку — кримських, які об’єктивно цікавлять людей значно більше за загальнодержавні.

Сьогодні регіональне телебачення може не стільки конкурувати, скільки існувати на рівних із загальнонаціональними каналами. Для цього необхідно знайти свою «нішу», яка, як мені здається, відображена в лозунгу «Чорноморки»: «Ми — поруч!» Тобто ми свої, ми живемо з вами одним життям, ваші проблеми — це наші проблеми, вирішуймо їх разом.

ДОВІДКА «Дня»

Чорноморська ТРК в ефірі з 1993 р. Потенційна глядацька аудиторія — майже два мільйони чоловік. Ліцензію на мовлення одержала в грудні 1995 р. За ліцензією, 90% мовлення російською мовою і 10% — українською мовою. Виробляє понад 30 власних програм. Співробітничає з «1+1» дистриб’юшн, «Прайм — Тайм», «Сага ТБ», з низкою провідних українських, російських та кримських студій-продакшн.

Матеріал підготувала Олександра ЛАВРІНЕНКО, «День»
Газета: 
Рубрика: