Телеканали навперебій запрошують у свої ефіри Надію Савченко. І вона охоче відгукується, зокрема приходить на ефір на канал члена «Опозиційного блоку» Євгенія Мураєва, на ефір до Савіка Шустера і т.д. Савченко навряд чи варто так квапитися, поки вона глибоко не проаналізувала ситуацію в країні, не розібралася у багатьох питаннях. А це призводить до грубих помилок, таких, наприклад, як її заява про готовність вести переговори з лідерами «ДНР» і «ЛНР» в ім’я звільнення полонених. Почнемо з того, що немає ніяких «ДНР» і «ЛНР», це фікція, міф. Насправді є військово-політична присутність і бойові дії Росії на сході України. Плотницький і Захарченко — «шестірки» Путіна, причому досить дисципліновані. Інакше їх би вже давно усунули бригади ліквідаторів із ФСБ або ГРУ, як усунули польових командирів, які претендували на автономну поведінку, — Мозгового, Бєднова і Дрьомова.
Вести переговори з Плотницьким і Захарченком — це все одно що вести переговори з лівим черевиком Путіна. Якщо господар Кремля накаже, луганський і донецький виконавці віддадуть усіх наших полонених одразу й без будь-яких переговорів, а якщо велить притримати, то ніякі дипломатичні таланти Надії Савченко не допоможуть. Це Юлія Тимошенко свого часу була впевнена, що зможе розв’язати будь-які геополітичні проблеми виключно особистою чарівливістю. Здається, подібні ілюзії є й у Савченко. Досить пригадати її побажання «усміхнутися одне одному», спілкуючись з лідерами псевдореспублік. Ну й кому там усміхатися? Тим, хто катував і вбивав українців? Можливо, ці діячі теж усміхнуться Надії Вікторівні, але катувати й вбивати не припинять.
ТРЕБА ГОВОРИТИ ПРАВДУ ПРО РФ
А так звані 1-й і 2-й армійські корпуси цієї самої Недоросії — типові російські колоніальні війська, сформовані з місцевих жителів і рясно розбавлені громадянами Російської Федерації. Колись Британська імперія в Індії створила війська з індусів, які називалися «сипаями». Але вони хоч у XIX ст. повстали проти британського панування, донецько-луганські «сипаї» не повстануть проти Кремля, що створив їх.
Останнім часом Н.Савченко активно спілкується з Володимиром Рубаном, який займається переговорами щодо полонених. Рубана наші ЗМІ довго піарили як відставного генерал-полковника, але врешті-решт цілком очікувано він виявився старшим лейтенантом запасу.
Є чутки, що Рубан — людина Медведчука. Сам Рубан і автогонщик Мочанов, який знає все, це заперечує. Але в п’ятницю 17 червня на «великому Шустері» Рубан накинувся на звільнених із російського полону Юрія Солошенка й Геннадія Афанасьєва, звинувачуючи їх у тому, що вони ллють бруд на Росію, «яка їх звільнила», вимагаючи, щоб вони не висловлювалися негативно про Росію й Путіна. Може, й Савченко Рубан теж заборонить погано говорити про Путіна? Нардеп Сергій Соболєв усупереч закликам «нелюдини» Медведчука (якщо вірити автогонщикові Мочанову) заявив, що слід скрізь, особливо на Заході (де дуже багато ілюзій), говорити правду про Росію. А будь-які спроби замовчати (позиція Рубана) злочини Путіна будуть на шкоду Україні.
Сьогодні від самої Надії Савченко залежить, стане вона ефективним і корисним для українського народу політиком чи включить механізм своєї політичної самоліквідації. Від народної любові до народної ненависті — один крок. Репутації довго й важко створюються, але дуже легко й швидко втрачаються. Героїні слід багато й напружено вчитися. У політиці вона поки що новачок. Попервах їй прощатимуть деяку екзальтованість поведінки, але триватиме це недовго. Якщо Савченко хоче зробити свій внесок у нормалізацію ситуації на сході, їй слід добре розібратися в тому, що дійсно відбувається в так званих ДНР-ЛНР під російською окупацією. Можу порекомендувати їй хороших експертів: луганця Валентина Торбу й донеччанина Дениса Казанського. Надії треба позбавлятися наслідків її дворічної інформаційної ізольованості. Складається враження, що деякі політичні сили прагнуть залучити Савченко в ігри, спрямовані на визнання «ДНР» і «ЛНР», помалу залучити, поступово, використовуючи «в темну». Адже Путін справді геній вербування, а в цьому мистецтві вищий пілотаж — завербувати так, щоб завербований навіть не здогадувався, що його завербували. І тоді його можна використовувати з особливою ефективністю.
Савченко слід проявляти обережність, витриманість і мудрість, щоб не перетворитися на одіозну фігуру, яка швидко зникне з політичної арени. Надто багато зацікавлених саме в такому результаті для неї. Хоча значно більше тих, хто хотів би бачити в ній нове і чесне явище в українському житті.
БІЗНЕС — ПОНАД УСЕ?
На каналі «112 Україна» повідомили, що, за офіційними заявами РФ, Росія розраховує 2016 року отримати від України п’ять нових транспортних літаків. А це реальна підтримка країни-агресора. Військовий експерт Олег Жданов заявив, що триває постачання запасних частин з України Збройним силам РФ. Два роки війни українські підприємства забезпечують російську армію всілякими виробами. Бізнес — понад усе? Понад Україну, понад кров українських солдатів? Ось чому необхідним є воєнний стан і повна заборона на будь-яку (!) торгівлю з агресором. Українське Дунайське пароплавство через посередників продало транспортне судно Росії, і тепер воно возить військові вантажі із Севастополя до Сирії. З малазійським авіалайнером нас врятувало те, що росіяни використовували свою зенітну ракету останньої модифікації, а не ту, що комплектується з українських запчастин. Інакше як би ми зараз виглядали перед світом?
А поки наших солдатів на Донбасі вбивають зброєю, у якій є частина зусиль українських заводів.
Ми дорікаємо Франції за голосування її парламенту проти санкцій проти РФ, але ж Франція, йдучи на збитки, Росії вертольотоносці типу «Містраль» не продала. Коли ж у цьому сенсі буде наведено лад в Україні? Уже не за цієї влади?
Саме торгаші на Печерських пагорбах у Києві своєю жадністю й цинізмом зроблять скасування санкцій проти РФ неминучим.
