Коли надія перевищує страх, то вона породжує відвагу.
Георгій Кониський, український письменник, проповідник, церковний і культурний діяч

«У кожній області як мінімум одне ЗМI принципово виконує професійні обов’язки»

Редактор газети «Панорама» Євген ПОЛОЖІЙ — про те, як сумські журналісти боролися за чесні вибори
2 листопада, 2012 - 00:00
ЄВГЕН ПОЛОЖІЙ

Сумська суспільно-політична газета «Панорама» бере активну участь у журналістських проектах, що пов’язані з висвітленням та контролем голосування в країні, починаючи з 2004 року. Тоді вперше журналісти цього видання разом із колегами з радіостанції «Всесвіт» зробили унікальний для свого регіону медіа-проект «Нічна варта», який під впливом настроїв, що вирували в країні під час Помаранчевої революції, з інформаційного переріс у соціально-політичний. Упродовж трьох турів президентських виборів сумські журналісти практично ночували на виборчих дільницях, максимально фіксуючи факти фальсифікацій і брудних махінацій. А їхні редактори та ведучі у режимі реального часу передавали все у прямий ефір на радіо, а згодом публікували на сторінках газети. У результаті у Сумах тисячі людей вийшли на вулиці, створивши, по суті, власний Майдан. «Під час таких проектів важливо відчувати, що працюєш недаремно. Нам телефонували члени ДВК, виборці та дякували за проект. Це особливо надихало, коли на журналістів чинили тиск, залякували та навіть кидали в приміщення радіостудії димову шашку, — розповів головний редактор «Панорами» Євген Положій. — Багато чого тоді довелося пережити, зокрема, шістьох наших активістів заарештували та засудили. Потім, щоправда, міжнародна амністія визнала їх «в’язнями совісті». Це вже наша історія, яка чітко дала зрозуміти суспільству, що роль журналістів на виборах не варто недооцінювати».

Про роботу сумських журналістів під час цьогорічних парламентських виборів «День» розмовляв з головним редактором газети «Панорама» Євгеном ПОЛОЖІЄМ.

— Цього року на парламентських виборах у нас був новий проект «Ми — люди», який згодом переріс в однойменний громадський рух. Розділившись на кілька мобільних груп, наші журналісти та колеги з інших видань контролювали дільниці. Цього разу працювали не через радіостанцію, бо її, на жаль, вже немає, а в режимі реального часу писали на сайт, інформуючи про всі правопорушення. Також наші журналісти робили паралельний підрахунок голосів, який відразу відображався на сайті. У результаті наші дані голосування було оприлюднено раніше, ніж в ОВК на три години.

Розпочавши активну роботу, ми відразу відчули протистояння зі сторони місцевих напівкримінальних угрупувань, які лобіювали інтереси певних кандидатів. Ці люди намагалися робити «каруселі» та всіляко фальсифікувати результати. Утім, ми не здалися, адже, реалізовуючи цей проект, розраховували не лише на своїх журналістів та принципових колег, але й на свідому позицію громадян. У нас працювала «гаряча лінія» в редакції, на яку регулярно телефонували читачі видання. Щойно на ДВК виникали якісь непорозуміння, наприклад, прийшло чимало сторонніх людей — нам відразу телефонували, і журналісти виїжджали на місце, розбиралися у ситуації та максимально все фіксували. Дійшло навіть до того, що в ході цієї роботи нами було вилучено списки людей, які точно не повинні були прийти на дільниці через певні обставини: хворобу чи фізичну відсутність у місті, і за них хотіли «правильно» проголосувати невідомі люди. Ми ці списки оприлюднили та передали правоохоронцям. По суті, сумські журналісти на виборах відпрацювали за себе і за тих хлопців-спостерігачів.

— Як на таку активну позицію журналістів реагували члени ДВК, кандидати в депутати та їхні спостерігачі?

— Члени ДВК спочатку були налаштовані вороже, адже більшість із них представляла Партію регіонів. Журналістів не хотіли реєструвати, посилаючись на те, що ми повинні були це зробити за кілька днів до виборів. Ми в свою чергу телефонували в ОВК та просили пояснити, що журналіст може прийти на дільницю і зареєструватися будь-коли. Згодом у членів комісій та кандидатів, переважно, було нейтрально-позитивне ставлення до журналістів. Більшість із них розуміли, що медійники працюють на користь спільної справи. Щодо конкретно «Панорами», то всі місцеві знають, що ми активно спостерігаємо за виборами вже 8 років, і боротися з нами — марна трата часу. У нас є професійні права, і ми знаємо, як їх відстояти.

— Ви здебільшого розповіли про проект «Панорами» та волонтерів руху. А як на виборах працювали колеги-журналісти з інших видань? Чи були вони принциповими під час виконання своїх професійних обов’язків?

— За деяким виключенням — мова про партійні газети та видання з чітко визначеним партійним направленням — всі працювали добре. На ДВК були журналісти з регіональних та національних газет і каналів, але вони, очевидно, просто інформували про перебіг голосування.

Журналісти не ставили собі за мету юридично фіксувати правопорушення. На це ми звертали увагу спостерігачів, а самі оперативно повідомляли новини в редакцію, де у ніч виборів працювали редактори аж до третьої години ранку. Працівники ЗМІ повинні вміти бачити більше, адже їхнє миттєве повідомлення на сайті про порушення, повірте, інколи більш важливіший крок, ніж складання актів. Наприклад, щойно ми повідомили на сайті, що зафіксували людей, які на машині під’їжджають вже на третю поспіль дільницю, певно, працюючи за схемою «каруселі» та вказали конкретний номер машини, як через десять хвилин на цьому місці вже працювала міліція, або «карусельники» просто тікали.

— Цього року до парламенту балотувалися за списками та мажоритарною схемою. Пояснити місцевим мешканцям, хто є хто з кандидатів, які планували представляти їхній округ у Верховній Раді України, передовсім, повинні були регіональні журналісти. Чи справилися вони з цим завданням?

— Насправді, мешканці Сумщини дуже швидко самі розібралися, хто з кандидатів що із себе представляє. Приклад з партією Наталії Королевської «Україна — Вперед!» засвідчив, що українці загалом адекватні у своїх політичних уподобаннях. Журналісти, передовсім, ставили перед собою завдання пояснювати людям, чому взагалі потрібно піти на дільницю і проголосувати. Для цього ми розробили за свій кошт додаток до газети, у якому подали п’ять головних причин, чому варто піти на вибори. Також детально розтлумачили читачам їхні права та обов’язки як виборців.

У кожній області як мінімум одна газета є принциповою з точки зору виконання своїх професійних обов’язків. Такі «зубасті» видання, як правило, люди знають і читають, їм довіряють. Можливо, я песиміст, але думаю, що таких газет не більше, ніж одна-дві в регіоні.

— Попри фальсифікації та адміністративний ресурс, про який говорили експерти, на Сумщині опозиційні партії перемогли, набравши чималі рейтинги. Чи можна говорити, що це певною мірою заслуга журналістів?

— Такі результати виборів є свідченням, насамперед, світогляду наших людей. Роль медіа, на мою думку, ключова не під час самого дня голосування, а в професійній роботі кожного дня. Якщо преса постійно пише нормальні світоглядні матеріали, створюється атмосфера справедливості, свободи, солідарності, це діє на певне коло людей — і вони в результаті на виборах підтримують ті партії, які пропагують близькі їм цінності. Обов’язок журналістів — професійно працювати не лише на виборах, а кожного дня.

Вадим ЛУБЧАК, «День»
Газета: 
Рубрика: