Результатом IV Всеукраїнського конкурсу сучасної радіоп’єси, за словами його організаторів, стало те, що забутий жанр нарешті відроджено. А ми до цього можемо додати ще й таке: в українському аудіовізуальному просторі звучить якісна література. До того ж, створена нашими сучасниками.
Поширений у Європі та несправедливо забутий в Україні (внаслідок заборони в 30-х роках ХХ ст. з ідеологічних міркувань) жанр радіоспектаклю оживає. Це засвідчив Всеукраїнський конкурс сучасної радіоп’єси-2011. З-поміж кількох сотень радіоп’єс, що надійшли на конкурс, першу премію отримав «Вісник» Любові Голоти, лауреата Шевченківської премії, а це означає, що досить своєрідним жанром радіоп’єси зацікавилися професійні письменники. І, як зауважує Наталя Коломієць, переможниця Другого конкурсу та один із членів журі Четвертого, з’являється чистота жанру та формується коло людей, які пишуть власне радіодраму. А це означає, що конкурсом цікавляться, і радіоп’єса набуває самостійності не лише в радіопросторі, а й у літературі.
Відповідаючи на запитання «Дня» про актуальність жанру в добу «айпад», письменниця, а в минулому радіожурналіст, Любов Голота наголосила, що «радіо ніщо не замінить. Радіоп’єса завжди більш екзистенційна, вона знаходить найкоротший шлях від автора до слухача... і зрештою, радіо не передбачає масовість, його слухач індивідуальний...». Таку думку поділяє й Наталя Коломієць. Вона додає: «Радіо зараз дуже інтимне. Це якась привселюдна самотність... коли ти говориш, то говориш для когось одного, і людина тебе почує».
Протягом чотирьох років існування конкурсу поставлено близько трьох десятків п’єс переможців та лауреатів попередніх конкурсів. До участі у постановках залучені найкращі актори України. Звичайно, надто наївно було б сподіватися, що радіодрама зазвучить на хвилях комерційних радіостанцій, однак свою аудиторію на хвилях Національної радіокомпанії вона має. Тому Світлана Кононенко, член оргкомітету конкурсу, в одному з інтерв’ю справедливо зазначає: «Завдяки конкурсу ми маємо 10-15 радіодраматургів, які вже професійно працюють у цьому жанрі, а у фондах Українського радіо зберігаються найкращі радіоп’єси, поставлені нами».
