Щось дивне у нас відбувається. З одного боку, члени Нацради блокують розширення діапазону українського контенту (14 березня на своєму засіданні відмовили оголосити конкурс на ФМ-частоти для «UA:Радіо Промінь» та «UA: Радіо Культура»), а з іншого, «рапортують» про те, що три канали Суспільного радіо — «UA: Українське радіо», «UA: Радіо Промінь», «UA: Радіо Культура» — очолили рейтинги загальнонаціональних радіостанцій за обсягом ведення програм українською мовою, а також за кількістю пісень українською мовою!
Про це свідчать дані моніторингу Національної ради, які 20 березня оприлюднили під час прес-конференції голова Національної ради Юрій Артеменко й член Національної ради Сергій Костинський Так, за період листопад 2018 — лютий 2019-го в рейтингу за обсягом ведення програм українською мовою «UA: Українське радіо» посіло перше місце (100%), «UA: Радіо Промінь» — друге (100%), «UA: Радіо Культура» — третє (100%). За кількістю пісень українською мовою, що звучать в ефірі, «UA: Українське радіо» посіло також перше місце (100%), «UA: Радіо Промінь» — четверте (98%), «UA: Радіо Культура» — п’яте (89%). Також усі ведучі Суспільного радіо розмовляють в ефірі тільки українською мовою (за винятком потреби спілкуватися з іноземними гостями студії). А грамотне й різноманітне мовлення є однією з візитівок Суспільного радіо...
У соціальних мережах ця тема жваво обговорюється... «Вимагаємо частоти для UA:радіо Промінь і UA:радіо Культура!», — так емоційно на своїй сторінці у facebook написав Андрій СМОЛІЙ після засідання Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення коли стало відомо, що більшість членів відмовилась оголосити конкурс на частоти для суспільного каналу україномовної музики Радіо «Промінь» («за» проголосували лише двоє членів із семи — Олег Черниш і Ольга Герасим’юк).
«Олег Черниш запропонував винести на конкурс 14 ФМ частот із резерву Нацради (як ті, на які не було продовжено ліцензії на мовлення, так і нові, прораховані «Українським державним центром радіочастот») у таких містах: Вінниця, Житомир, Запоріжжя, Кропивницький, Львів, Миколаїв , Полтава, Рівне, Тернопіль, Харків, Херсон, Хмельницький, Черкаси, Чернігів. Потужність передавачів у більшості міст — 1 кВт, у Миколаєві та Херсоні — по 500 Вт, у Чернігові — 250 Вт. Серед них — харківська частота 100,5 МГц, яка вже два роки не використовується, тоді як у Харкові передавачі приймають російський сигнал з Бєлгорода», роз’яснює ситуацію інтернет-видання «Детектор медіа». Черниш нагадав, що намагався винести це питання ще у вересні 2018 року, але колеги його не підтримали: «Я вважаю нашою бездіяльністю те, що ми затримуємо частоти в резерві Нацради і не виносимо на конкурс. Враховуючи, що термін каденції чотирьох членів Національної ради закінчується 9 липня, ми маємо останній шанс встигнути розбудувати три мережі Суспільного радіо»..
Нагадаємо, 6 грудня 2018 року Нацрада вирішила оголосити чотири форматні конкурси на чотири вільні ФМ-частоти в Києві: інформаційно-соціально-політичне радіо (Олег Черниш припускає, що це конкурс під «Прямий ФМ»), інформаційно-просвітницько-розважальне (ймовірно, під суспільне радіо «Промінь»), культурно-просвітницьке (ймовірно, під суспільне радіо «Культура»), музичне джазово-класичне.
Конкурс на інформаційно-просвітницько-розважальне радіо оголошено 20 грудня 2018 року, заяви приймалися до 19 лютого, підсумки конкурсу Нацрада підіб’є до 19 квітня. Конкурс на культурно-просвітницьке радіо оголошено 27 грудня 2018 року, заяви приймалися до 26 грудня, підсумки конкурсу Нацрада підіб’є до 25 квітня 2018 року.
«Наразі, в резерві Нацради перебувають десятки вільних потужних частот в обласних центрах у верхньому, доступному слухачам, так званому ФМ-діапазоні, — пише А. Смолій. — Найважливіше те, що під час війни нам потрібен захист національного інформаційного простору. Велика кількість радіостанцій в Україні досі є провідниками «русского мира», які поширюють російську культуру та російських виконавців. В такому випадку саме формування потужних мереж радіо «Промінь» та радіо «Культура» мало б стати запорукою сталості у формуванні безпеково-інформаційного простору. Фактично, мовлячи в нікому не потрібному УКХ-діапазоні, Суспільний мовник викидає гроші в порожнечу. На заміну не потрібним частотам можна було б поширити два радіоканали на всі обласні центри країни, проте це чомусь не робиться»...
«День» попросив прокоментувати ситуацію Олександра ПІРІЄВА, керівника музичної редакції радіо «Культура», ведучого програм «Імператив» і «Музична сієста», продюсера музичних програм та позастудійних трансляцій Українського Радіо:
— Ми мріємо, щоби Радіо Культура могло мати власну ФМ-хвилю у Києві, в обласних центрах і великих туристичних містах. Водночас ми інноваційні та динамічні, тому багато працюємо над розвитком мобільного додатку suspilne.radio та сайту nrcu.gov.ua. Наші колеги в інших країнах світу мають навіть не одну ФМ-частоту, аби працювати з різними цільовими аудиторіями, пропонуючи слухачам поряд із популярною музикою також новини, літературні і театральні програми, аби бути у курсі різнобарвного мистецтва. Сьогодні радіо Культура працює та розширює співпрацю з Європейською мовною спілкою, обмінюємося найкращими взірцями культурного надбання, акумулюємо це у своїх ефірах. Ми пропонуємо найрезонансніше, а колеги з різних країн світу пропонують своє найкраще. Впевнений, що комерційні канали ніколи не зможуть порівнятися за якістю та кількістю матеріалу Радіо Культура. Проте відсутність ФМ-покриття в містах, де найчастіше відбуваються найголовніші заходи, дуже ускладнює можливість нашої співпраці з локальними культурними інституціями.
