Два останні суботні випуски аналітичної програми "Час" із Сергієм Доренком (ГРТ) вразили безпрецедентною для цього жанру гостротою глядацьких відчуттів. Багатоходовий поєдинок російських фінансових велетнів, груп Потаніна і Березовського, було подано на суд глядачів у жанрі сатисфакції. По суті, це, можливо, й не новина, але видовище захоплююче.
Облишмо подробиці доказово-показового розслідування стосовно викачування грошей із Череповецького заводу - нехай цим займаються відповідні органи. Сама форма подачі зачаровує, як смертельно небезпечний детектив. А сміливість, із якою Доренко нападає на могутнього заклятого "друга" ГРТ викликає захоплення й шокує відчайдушністю камікадзе. Так, за кадром залишилися ті, хто готував цю компроматну "бомбу", чию копітку роботу ас-журналіст аранжує в кадрі.
І все-таки ступінь майстерності й ризику змушує затамувати подих.
Невідомо, чи збирається ОНЕКСИМбанк зробити щось подібне. Утім, другого такого Доренка в них просто немає.
І вже тепер напевне можна стверджувати: досвід російської тележурналістики збагатився хрестоматійним для світової практики прикладом журналістського розслідування. Можливо, його не можна назвати незалежним, але можна розглядати як усвідомлену необхідність.
