З 17 лютого по 7 квітня цього року пан Микола досліджував життя української діаспори на Балканах, подолавши для цього 2 713 кілометрів. Маршрут тривалістю 51 день пролягав чотирма республіками — Македонією, Сербією, Боснією і Герцеговиною та Хорватією.
Як уже повідомляв «День», паралельно з дослідницьким проектом «Українці на Балканах» у відвіданих країнах Микола Хрієнко представив фотовиставку за результатами дослідження життя українських переселенців за Уралом. Власне, за підтримки Посольств України дві масштабні фотовиставки відбулися у столиці Македонії Скоп’є та сербському місті Новий Сад. А також фотоекспозицію побачили представники українських громад під час зустрічей із Миколою Хрієнком у Белграді, Загребі, а також у містах Славонський Брод, Баня Лука, Осієк та в селі Тернопіль.
Як розповідає Микола Хрієнко, чимало знімків стали для відвідувачів виставок (а їх із урахуванням камерних відбулося всього дев’ять) відкриттям, особливо для представників українських громад, які не мали візуального уявлення, наприклад, про те, що таке концтабори.
Утім, життя українців на Балканах теж є свого роду відкриттям для тих, хто живе у «Великій Україні». До нас більшою мірою доходить інформація про українські діаспори в США, Канаді, які вважаються найбільш давніми і потужними. А от про те, як живуть українці у сусідніх країнах, якщо не брати до уваги заробітчан, відомо не так багато. На Балканах мешкає вже п’яте покоління українських емігрантів. Але незважаючи на те, що їх предки переселилися з Галичини на Балканський півострів з 1890 по 1914 роки, представники діаспори, як розповідає Микола Хрієнко, добре володіють українською, знають давні й сучасні українські пісні, випускають газети й журнали рідною мовою та навіть пишуть чудові вірші... Слідкують вони й за розвитком ситуації на Батьківщині, а чимало учасників зустрічей зі спеціальним кореспондентом «Дня» висловлювали своє занепокоєння з приводу втрати нинішнім керівництвом перспектив щодо вступу України в Європейський Союз і НАТО, згортання демократичних процесів усередині країни та процесів над Юлією Тимошенко та Юрієм Луценком.
Потребує абсолютно окремого дослідження участь (здебільшого примусова) представників українських громад у Югославських війнах 1990-х років. За словами Миколи Хрієнка, по їх завершенні кількість українців на Балканах зменшилася приблизно вдвічі, а на кладовищах воєнного часу чимало могил — українські.
— Мій шлях пролягав, зокрема, й по здичавілих територіях, які нагадують Чорнобильську зону. Там і до цього часу після війни не живуть люди, бо земля нашпигована мінами та снарядами, — говорить пан Микола.
Репортаж і матеріали за результатами дослідницького проекту «Українці на Балканах» — у подальших випусках «Дня».
