Україні є ким пишатися — своїми героїчними військовими, які зараз виборюють мир та свободу на сході країни. Утім, якісного відеоконтенту, який би підтримував моральний дух громадян в мирних регіонах, а самим військовим показував, що за ними ціла країна — катастрофічно обмаль. Тим помітнішим став ролик соціальної реклами про наших героїв, який днями з’явився в ефірах центральних каналів. Від стрічки, яку відзняли режисер Андрій НЕСТЕРЕНКО та оператор Ярослав ПІЛУНСЬКИЙ, просто переймає дух, адже у ній люди в аеропорту... вітають бійців — стоячи та оплесками. Митці зізнаються, що сюжет запозичено з аналогічного відео про американську армію, але сьогодні саме так — стоячі та оплесками — ми повинні віддячувати українським військовим.
— Так, сюжет цього ролику ми запозичили в американців. Бо конче потрібно було зняти відео вже зараз. Але війна подарувала нам десятки прикладів героїзму, які обов’язково мають увійти в продукт такого роду в майбутньому, — зауважує оператор стрічки Ярослав Пілунський. — Сьогодні Україні важко протистояти пропагандистській машині Росії. Але опускати руки не треба. Відео — особливий інструмент, який може передати емоції. І його треба використовувати.
— Спостерігаючи, як інші народи героїзують, люблять і поважають своїх вояків, ми відшукали саме такий сюжет — подумав, як би гарно було, щоб й українці саме так, можливо трохи міфологізовано, піднесено сприймали наших героїв. Щоб вони були красиві!
Щоб хотілося плакати, дивлячись на таких воїнів-українців! Щоб цей сюжет працював вже зараз, в цю мить, коли йде війна. Адже наші герої цього заслужили, — зауважив у коментарі «Дню» режисер сюжету Андрій Нестеренко. — Ми не соромилися американського сюжету. Коли проговорили ідею з Фондом оборони країни — наші прагнення збіглися. Так все й вийшло.
За словами режисера, стрічку передовсім розраховано не на військових, а на людей, що живуть в мирних регіонах. Саме за допомогою таких робіт можна підняти морально-вольовий дух українців. І кожен, хто не на фронті, своїми грошима, ідеями, зрештою бездоганним виконанням професійних обов’язків підтримає армію та виведе країну на норму.
— Сьогодні у переважної більшості українців не виникає жодних питань щодо героїзму наших солдат (неважливо, це бійці нацгвардії, батальйонів чи силовики). Інше питання, тепер ми вже, на жаль чи на щастя, маємо жити за принципом — «бажаєш миру, готуйся до війни». І кардинально змінювати ставлення до армії, до Солдата, буде так само важливо, як будувати цю нашу нову армію. І тут буде багато роботи для всіх. Наша література, кіно, публіцистика переповнені туги, жалю за втраченими можливостями, настав час перевернути хід подій і заговорити про наші перемоги й велич. Історія України — в них, — продовжує режисер. — Чомусь думаю, що ті, хто зараз перебуває в зоні АТО (маю на увазі наших солдатів), дивлячись цей ролик, стомлено посміхаються. Хтось із них скаже: «Фигня все это!», хтось пожартує: «Так что — домой через Борисполь летим?», а хтось скаже: «Смотри, а этот лысый на Серого из 72-й похож!!!» — і раптом замовкне... Тому я не знаю, наскільки їм цей ролик зараз важливий. Важливо, що хтось ыз нас, подивившись це відео, просто перешле туди хоч трохи зі своїх запасів. І вже інший Сєрий, вже з якоїсь 79-ї, отримає просто пластину 5-го рівня і вставить її в свій бронік. І коли десь будуть згадувати про нього, «Серого из 79-ой», ніхто не буде тяжко замовкати — може, він лишиться живий... Напевно, це важливо. А далі — нехай на якомусь зачуханому автовокзалі злізе з «ровера» якійсь малий, і зааплодує незнайомому дяді у камуфляжі...
Як розповіли творці сюжету, паралельно з цим роликом про військових в аеропорту, творча група відзняла ще один сюжет, який має на меті залучати людей до допомоги родинам загиблих і поранених українських солдатів під час АТО. «Ми виклали наш месидж про заклик до підтримки в досить ризикований спосіб, але я, чесно кажучи, не очікував такої емоційної реакції на ролик фокус-груп. Зрештою, він має бути днями в ефірі», — підсумовує Андрій Нестеренко.
