Віктор Мережко: кінодраматург, телеведучий і головний телеакадемік Росії, автор сценарію "Польотів уві сні та наяву", "Громадянки Ніканорової", "Рідні" та ще чотирьох десятків - художніх! - кінокартин, знову (після відомого досвіду з п'ятисерійним "Рекетом") став на "мильний" шлях. Своїми переживаннями він поділився з газетою "Культура".
- Приблизно протягом року мені треба буде зробити майже стільки, скільки я зробив за кілька десятиріч у кінематографі. І величезні небезпеки. У себе я вірю. Як і в людей, з якими звела доля. Лише вісім місяців назад я дізнався про існування кіностудії "Голвідео", познайомився з її головним продюсером Міржоном Атаєвим. І ось уже здійснено задум телесеріалу, який виношував кілька останніх років. Навіть більше, я став художнім керівником цієї студії.
- Чому ваш твір має формат 52 х 52? А не 10 х 10, скажімо? Чи 100 х 100?
- Так встановлено, що в годині ефірного часу дозволено щонайбільше 8 хвилин реклами - ось вам перше "52". І друге - рік має 52 тижні. Все дуже просто.
Кожна теленовела - окрема історія із своїм сюжетом, хоча усі вони вплітаються в загальну канву. Контрабандний крам, умовно кажучи, з першої серії, не виключено, випливе в тридцятій, а постріл, що пролунав у сьомій, відгукнеться луною в сорок п'ятій. Є глядачі, які дивляться серіали від "а" до "я". Є й такі, які дивляться від середини чи з двох третин. Глядач не зобов'язаний бути прикутим до "ящика". Ми ж, навпаки, зобов'язані зробити так, щоб фільм захопив публіку, щоб кожна серія була зрозумілою й цікавою кожному глядачеві, навіть якщо вона далеко не перша. Нерозумно відсікати ту частину аудиторії, яка не бачила попередньої новели.
