Коли надія перевищує страх, то вона породжує відвагу.
Георгій Кониський, український письменник, проповідник, церковний і культурний діяч

В еротичній зоні «Табу»

18 грудня, 1998 - 00:00

Незабаром на екрани вийде нова програма «Табу», темою якої буде «Еротичні періодичні видання». Опонентами виступили головні редактори журналів «Жінка» та «Лель». «Жінка» була проти (хоча, як виявилося, не зовсім), а «Лель», звичайно, за, бо сам до таких належить. Зйомка відбувалась у п’ятницю, 11 грудня, в одному з павільйонів Кіностудії ім. О.П. Довженка.

Цікаво було спостерігати за дійством не з екрану телевізора, а ізсередини.

Мене запросили на зйомку зателефонувавши, бо на роботі ми трохи стикаємося з подібними виданнями. Жінка з команди Миколи Вересня милим, привітним голосом сказала, що буде дуже цікаво, що шоу мене захопить. І справді, так воно й було. Ще вона сказала, о якій годині треба прийти до входу на кіностудію, і що мене там зустрінуть, і все розкажуть, і проведуть куди треба.

Підійшовши в призначений час до входу, я побачив великий натовп екстравагантної студентської молоді, яка намагалась за совєтською звичкою протиснутись через КПП. Утворилась черга. Годі було й думати, що мене хтось зустріне. Обійшлося без квітів та оркестру. Якісь жінки на контролі ще спитали: «Ви на «Табу»? То чому ви не заходите? Он як ті передні дерлись!». Колони емансипованих студентів посунули територією кіностудії в напрямку до 8-го павільйону. Перед павільйоном прозвучала команда: «Шикуйсь! Розділитись на два табори: «проти» і «за»!». Виявилось, що більшість, звичайно, була «за», однак це не в правилах програми. А ще виявилось, що більшість була добровільно-примусово запрошена із сусіднього «наргоспу».

Місця не вистачило, проте все-таки знайшли. Прошу вибачення у двох дівчаток, яких перебазували в протилежний табір. До програми особливо старанно готували ведучого, підмальовували йому обличчя. І нарешті Микола Вересень вийшов у всій своїй красі. І розпочалася програма. Рівень, на якому він її веде, — це просто клас! При цьому забуваєш про всі попередні неприємності, і втягуєшся в це грандіозне шоу. Пан Микола носиться з мікрофоном знімальним майданчиком, за ним літають телекамери, опоненти сперечаються, учасники з «масовки» ставлять запитання, а ще краще на них самі й відповідають. Ведучий увесь час жартує, підбадьорює учасників, інколи примушує їх червоніти, але все в міру, балансуючи на межі пристойного. Атмосфера «єднання й боротьби протилежностей» охоплює зал.

Звичайно, накласти табу на еротику неможливо. Слід відрізняти її від порнографії, виготовлення та розповсюдження якої суворо карається українським законодавством (верхня межа — 10 років). А сама еротика різниться від порно наявністю художнього смаку, задуму, змісту, предметом її є краса людського тіла, яка передається мовою художніх образів.

Із цього погляду обкладинка журналу «Жінка», де зазвичай зображене красиве жіноче обличчя, є не менш еротичною, ніж «журнал про кохання» «Лель». Ось вам і консенсус.

№243 18.12.98 «День»

При використанні наших публікацій посилання на газету обов'язкове. © «День»

Герман БОГАПОВ, Київський НДІ судових експертиз
Газета: 
Рубрика: