Днями в театрі «Сузір’я» в Києві відбувся вечір пам’яті президента Чехії Вацлава Гавела. Посли, дипломати, політологи, журналісти прийшли згадати першого президента незалежної Чехії, «дисидента при владі», філософа й гуманіста. Був серед них також особистий фотограф і друг Гавела. Презентацією добірки його світлин і завершилася офіційна частина вечора. «Дню» вдалося поспілкуватися з паном Богданом, який поділився своїми спогадами.
Про зустріч із Гавелом:
— Я ніколи не забуду найпершу зустріч із паном Вацлавом, яка відбулася 4 травня 1974 року. На його дачу мене привела одна пані, яка боялася йти туди сама, тож і попросила, щоб я її супроводжував. Відтоді я став постійно фотографувати Вацлава, — згадує Богдан ГОЛОМІЧЕК.
Про роботу з Гавелом:
— Це не було для мене роботою. Я все життя фотографую, і все моє життя — як хобі, а не робота. Коли я розпочинав його фотографувати 1974 року, Вацлав Гавел ще не був президентом. Тож я міг фотографувати його передусім як свого друга. Коли ж Вацлав став президентом, я не ходив за ним спеціально, щоб знімати. Це він уже сам підтримував наш давній контакт. До речі, коли я фотографував пана Гавела, то навіть не знав, що він ще й письменник.
Про фотографії:
— Я маю кілька десятків тисяч цих фотографій, і доволі складно виокремити щось найяскравіше, бо кожна зустріч із паном Гавелом була яскравою. Але я фотографував не саме Вацлава Гавела, а кожну мить і кожного, хто, як потім виявилося, став частиною історії.
Про спогади:
— Спогади, про які ви запитуєте, не в голові, а в серці. І все. Такі люди, як Гавел, бувають нечасто. У житті так повелося, що малі люди чергуються з великими. Але це дуже делікатне питання. Я згадую Гавела як велику людину. Але насправді він був дуже лагідною і дуже вразливою людиною. Він мені вірив, і я не можу про нього збрехати. Все, крапка.
Виставка світлин Богдана Голомічека триватиме до 15 квітня.
Автор висловлює подяку Емілії Калиняк-Данилець, перекладачу Посольства Чеської Республіки в Україні та директору Чеського центру Дагмар Остржанській за надані фото.
