Коли надія перевищує страх, то вона породжує відвагу.
Георгій Кониський, український письменник, проповідник, церковний і культурний діяч

Верховна Рада — перевірка «прямим» ефіром

6 вересня, 2002 - 00:00

«День» звертався неодноразово до теми прямої трансляції засідань Верховної Ради України по телебаченню. Свою думку з цього приводу на наших шпальтах висловлювали експерти, керівники НТКУ і просто глядачі. Цікаво, що ніхто з них не взяв під сумнів необхідність подавати в ефір сесію, проте задавалися питанням: чи варто нею (при усьому комплексі програм, які згідно постанови ВР будуть висвітлювати події у залі під скляним куполом — детальнiше про це читайте на стор. 13) займати загальнонаціональний канал, який дивляться різні категорії глядачів, у тому числі й ті, хто не цікавиться політикою професійно? Зрозуміло, що для багатьох, хто наполягає на прямій трансляції, це — один із засобів створення власного іміджу. Проте — чи пам’ятають про це народні обранці, перебуваючи у фокусі телекамер? Це і спробував дослідити кореспондент «Дня».

У вівторок почався перший день роботи д ругої сесії Верховної Ради четвертого скликання . Телетрансляція цієї події відбувалася на каналі УТ-2 . Вітчизняний глядач, що вже забув про щоденні включення, мав нагоду поспостерігати за роботою своїх обранців у перший день після парламентських канікул.

Розпочав роботу Верховної Ради представник Президента України Олександр Задорожний, який зачитав звернення Леоніда Кучми до парламенту. Депутати зустріли його виступ рідкими оплесками та відверто сонними обличчями. Наступним привітав депутатів прем’єр-міністр України Анатолій Кінах. У своєму виступі він відзначив президентську ініціативу щодо переходу України до системи парламентсько-президентської республіки. Депутати у залі продовжували сумувати. На словах прем’єра про створення найбільш ефективної моделі держави народні обранці продовжували бесіди між собою, а всевидяче око камери упіймало депутата, котрий, зацікавлений розмовою з сусідом позаду себе, слухав виступ, м’яко кажучи, спиною. І все це відбувалося вже після 25-ої хвилини засідання. Ситуація дуже нагадувала перший день у школі, коли учні після канікул (що символічно), поки вчитель говорить про плани на майбутній рік, діляться враженнями про проведений відпочинок. Після того, як А. Кінах запропонував від уряду перелік проектів на майбутню сесію щодо податкового кодексу, пенсійної реформи та боротьби з відмиванням «брудних» грошей, деякі депутати пішли «гуляти» по залу. З виразу обличчя прем’єра здавалося, що він зараз дістане указку і стукаючи нею по кафедрі посадить усіх на місце. У кінці свого виступу А. Кінах побажав депутатам плідної роботи.

І якщо прем’єра слухали неуважно, то на голову Конституційного суду України просто мало хто звертав увагу — одні порпалися у валізах, інші збилися у групи за інтересами на парламентській «камчатці». Олег Блохін протирав стомлені очі, а перший космонавт Леонід Каденюк після «польоту» по залу здійснював вдалу посадку на робоче місце.

Виступ голови ВР Володимира Литвина розпочався з висловлення сподівання, що друга сесія визначить обличчя ВР. Камери показали, що артисти хору у ложі преси, спеціально запрошені на урочисте відкриття сесії, проявили до виступу більше уваги, ніж зал. У своєму зверненні до ВР В. Литвин зокрема підкреслив необхідність створення окремого парламентського каналу. По закінченні виступу голови ВР у сесійній залі відбулося вручення грамот більш як двадцяти депутатам за заслуги перед українським народом. Уперше депутати застосували оновлену систему голосування «Рада» за досить сумним питанням — «скнилівською» трагедією. Пам’ять загиблих вшанували хвилиною мовчання під реквієм хору, що порушувався поодинокими дзвінками мобільника.

Після всіх формальностей, що зайняли 80 хвилин, Верховна Рада продовжила свою роботу у вже звичному режимі — опозиція проголошувала вже знайомі гасла, вивішувала «стіннівку» на трибуну і т.д. Трансляція засідання закінчилася о 12 годині, перервавши на півслові виступ депутата. Одразу після цього на екрані почалася реклама антиалкогольної клініки зі слів: «Я був алкоголіком і пропивав усе до останньої копійки». Після цього важко не погодитися з головою ВР про необхідність створення парламентського каналу.

Володимир ДЕНИСЕНКО, фото Анатолія МЕДЗИКА, «День»
Газета: 
Рубрика: