Коли надія перевищує страх, то вона породжує відвагу.
Георгій Кониський, український письменник, проповідник, церковний і культурний діяч

Весна. А на ТБ усе таке ж нудне та сіре

25 березня, 2005 - 00:00

Здається, такого насиченого з інформаційного погляду тижня не було давно. Візит Путіна, від якого всі чомусь чекали якихось сенсацій, замах на Чубайса, обіцянки Березовського «зійтися» своїм приїздом до України з Путіним, виправдання Баскова — що, мовляв, не агітував він за Януковича. Плюс місцевий депутатсько- футбольний скандал, знову публічні з’ясування відносин між соратниками нинішнього Президента (цього разу в парі Порошенко — Турчинов), перше після тривалої паузи масштабне інтерв’ю Тимошенко каналу «1+1», обговорення майбутнього святкування Дня перемоги тощо. Здавалося б, перемикаючи телеканали, кожну з заявлених тем вдасться «розглянути» з усіх сторін, додаючи чимраз нові подробиці, подорожуючи телеефіром. А дзуськи! Якби не розпізнавальні значки в кутку екрана та пізнавані обличчя ведучих, особливої різниці в подачі інформації практично не помітиш! Подібність новин роздратовує дедалі більше, оскільки пропонують нам поглинати те, що нібито саме по собі плаває на поверхні.

Наприклад, візит Путіна. Чого чекали глядачі від телевізійних коментаторів, якщо такі на нашому ТБ узагалі існують? Хоч би чого-небудь, крім репортажу про спільну прес-конференцію та повідомлення про те, що російський президент залетів до нас дорогою з Франції. І не голої констатації того, що й тепер між нашими країнами все буде добре і навіть краще. Нам хотілося б знати не лише те, як готують подібні візити, а й те, що зазвичай відбувається після них. Адже існує узагальнений досвід наслідків подібних зустрічей. Чи ні? А то «прибув — відбув», як у відрядному посвідченні. І щодо страхів, що приїзди Путіна та Березовського зійдуться в часі, і це негативно позначиться на відносинах двох країн. Чим, власне, так страшенно БАБ насолив ВВП? Чи вважається, що сюжетна лінія відносин двох vip-персон нікому не цікава, або наші телевізійники впевнені, що український телеглядач настільки обізнаний про це, що використовувати ефір на подібні тлумачення — марне гаяння часу?

Утім, такий самий підхід і до подачі внутрішніх новин. Чи інформаційних приводів так багато, що редакції новин встигають їх лише перерахувати та окреслити, чи особливого бажання хоч би трохи вникнути в «історію питання» поки що не виникає. Прикро.

Розбирати теми «по кісточках» беруться поки що лише автори суспільно-політичних ток-шоу. Докладно розібратися в ситуації з відходом-поверненням на тренерство Олега Блохіна взялися, наприклад, ведучі «Іду на Ви» («1+1»). Проте в багатослівності політичних деталей практично непочутим залишилося запитання Ольги Герасим’юк: чому Блохін не поклав край скандалу в зародку, зробивши свій вибір на користь футболу, нічого дорожчого за який, за його словами, для нього немає?

Зате цього разу Перший Національний порадував програмою «Аудієнція», в якій Надія Базів «катувала» відомого на території колишнього СРСР естонського телеведучого Урмаса Отта. Говорили про професію. Щоправда, запитання нашої ведучої про прибалтійський темперамент було трохи недоречне — поряд з енергійним і бадьорим Урмасом «гарячою естонською дівчиною» виглядала, швидше, автор «Аудієнції»… Прославлений ще за радянських часів телеведучий так визначив суть своєї професії: «Кожна передача — це поєдинок. Це бій, це війна і… маленька смерть». І, як передбачається, повна самовіддача. Мав слушність він і в тому, що «найдорожче — це запитання, навіть якщо відповіді на нього немає або бути не може». Ось би й нашим інтерв’юерам освоїти та засвоїти такий підхід до своєї справи. Проте ведучу «Аудієнції» більше цікавила «вартість» ведучого Урмаса Отта, а саме: скільки йому платять в Естонії та за скільки він погодився б попрацювати в нас? Він зі смішком уникав такої цікавості, і, чесно кажучи, це було не те запитання, що «дорожче за відповідь». Та й узагалі, на превеликий жаль, ця телеаудієнція не була схожа ні на війну, ні на сутичку.

А інший телеведучий, доходами якого публічно поки що ніхто не цікавився, в своїй авторській програмі «Докладно з Дмитром Кисельовим» (ICTV) інтерв’ював віце- прем’єра Миколу Томенка на предмет майбутніх бюджетних поправок (по суті, прийняття нового бюджету). А паралельно пропонував телеглядачам проголосувати з допомогою різних телефонних номерів і відповісти на запитання «Чи стало наше життя навколо вас чеснішим?». За опитуванням вийшло — не стало. «Сьогодні ми це не коментуємо», — несподівано заявив ведучий, чим і поставив крапку в програмі.

Оксана ТИХОНЧУК, «Вечірній Миколаїв», спеціально для «Дня»
Газета: 
Рубрика: