Коли надія перевищує страх, то вона породжує відвагу.
Георгій Кониський, український письменник, проповідник, церковний і культурний діяч

Від слів до дій

або Ще раз про неподоланну дистанцію...
25 березня, 2016 - 13:06

Останнім часом телеканал Савіка Шустера 3STV починає виходити на дедалі гостріші теми. Утім, після конфлікту з нинішньою владою у нього, по суті, не залишається іншого виходу, щоб не опинитися на периферії суспільної уваги. Незрідка на 3STV зачіпаються болючі питання, які більшість ЗМІ прагнуть обходити, мабуть, вважаючи їх обговорення неполіткоректним.

Зокрема, нещодавно в студії Шустера обговорювали долі українців, які потрапили в лапи російського «правосуддя». Слово надали молодому чоловікові Юрієві Яценку, який, поїхавши 2014 р. до Росії в особистих справах, був схоплений спецслужбами, опинився у в’язниці ФСБ і піддавався там звірячим тортурам, унаслідок чого здійснив кілька спроб самогубства. Публіка у студії запитувала, чому наші ЗМІ про такі явища сором’язливо мовчать? Ну, вони багато років розповідали казки про українсько-російську дружбу, а тепер їм складно перебудуватися на гірку правду.

У багатьох повідомленнях, що надходили помічникові Шустера Петру Мазі з усієї Україні, звучало: звідки в Росії така ненависть до українців, вона не могла виникнути миттєво, отже, вони приховували її десятиліттями? Ставили питання: за що нам їх, росіян, любити? Пан Путін і все керівництво Росії ініціювали тектонічні процеси в українській ментальності, проти яких кремлівська пропаганда буде безсилою. Нині Кремль виконує надзвичайно важливу історичну місію: назавжди розриває штучну пуповину, якою століттями українців прив’язували до імперського народу. Усі міфи про російсько-українське «братерство» летять у сміттєвий кошик. Зникають ілюзії.

Лускають вигадки й пропагандистські легенди. Приходить розуміння: РФ не є цивілізованою правовою державою. Для цієї країни право — пустий звук. Її суть — свавілля. Її основа — брехня, що культивується, вкорінюється і поширюється.

ФІРМОВА ДЕМАГОГІЯ

Ми програємо тому, що намагаємося будувати свої відносини з дикунами й варварами наче з цивілізованим людьми. Але з цією публікою треба спілкуватися відповідно до її рівня, не на основі  Євангелія, а на основі Старого заповіту: «око за око, зуб за зуб». Це єдина зрозуміла їм мова.

До речі, Віталій Портников на «Еспресо-TV» справедливо зазначив, що МЗС України має попереджати громадян України, що вони у РФ перебуватимуть на свій власний страх і ризик. Територія Росії небезпечна для громадян України, там їх можуть у будь-який момент заарештувати, звинуватити, посадити, піддати катуванням. Там немає закону. Правда. Ми в цьому переконуємося на прикладі трагічної долі сотні українських громадян, які незаконно утримуються на території Росії в її в’язницях і таборах.

А буквально днями Шустер, на мій погляд, припустився великої помилки, запросивши до студії одіозного Нестора Шуфрича. Між іншим, обговорювали інформацію про можливе призначення на Донбас Юрія Бойка і Рената Ахметова. Нестор продемонстрував свою фірмову демагогію, намагався обілити й виправдати сепаратизм на сході України, не гидуючи маніпуляціями. Найстрашніше, що такі діячі виступають нібито від імені України, граючи на інтереси іншої держави. Зрозуміло, був і дрімучий і безсоромний популізм: Нестор запропонував усім в Україні в кілька разів підвищити зарплати. У якій країні під час війни підвищують зарплати? З такими людьми, як Шуфрич, абсолютно безглуздо вести суперечки, оскільки жодних етичних і логічних норм дискусії вони не дотримуються.

Савік Шустер нагадав, що П.Порошенко в Туреччині заявив, що мирним шляхом за один рік поверне Україні контроль над Донбасом, і запитав аудиторію: «Ви в це вірите?» 92% аудиторії сказали, що не вірять. Дійсно, подібне можливо лише на умовах Путіна і за рахунок капітуляції України. І Порошенко стане тоді не національним героєм, а чимось абсолютно протилежним.

ГОТОВИЙ БИТИСЯ?

Шуфрич доводив, що Росія не має стосунку до подій на Донбасі, заразом звинувативши владу України в халатності, коли бойовики Гіркіна-Стрєлкова безперешкодно вийшли із Слов’янська і ввійшли до Донецька. Нардеп Сергій Соболєв нагадав «забудькуватому» Шуфричу, що 2014 року 80% керівників «ДНР» і «ЛНР» були громадянами Російської Федерації, звідти й прибулими. Спочатку вони діяли в Криму, а потім перебралися на Донбас. А до того попрактикували в Придністров’ї (Молдова).

Генерал Ігор Смєшко відреагував на інвективи щодо подій 2014 року у Слов’янську, визнавши, що бездіяльність влади призвела до тяжких наслідків. До речі, Смєшко поділився інформацією про те, що в той період пілоти української бойової авіації, маючи повний боєзапас і бачачи російські танкові колони, що вриваються на територію України, просили командування дозволити їм завдати удару, але отримали заборону.

Генерал розповів, що коли очолити військове відомство був готовий генерал Радецький, за політичною квотою «Свободи» призначили адмірала Тенюха. І тут справа зовсім не в морській спеціалізації висуванця «Свободи», а в тій простій різниці, що Радецький був готовий битися, а Тенюх — ні.

Роман Безсмертний від мікрофону, поділившись враженнями від мінських переговорів, повідомив, що децентралізацію в Україні слід проводити через три роки, а сьогодні потрібне напруження всіх сил країни, тобто централізація. На його думку, ми сьогодні отримали передих, і його треба використовувати, оскільки нас чекають два роки дуже важких випробувань. Безсмертний знову поставив нам за приклад Ізраїль, що живе в умовах постійних загроз і успішно при цьому розвивається. Приклад для нас некоректний. Майже всі лідери Ізраїлю пройшли через війни за незалежність і саме існування своєї країни. У них патріотизм у крові і є природним як дихання. А що у минулому наших лідерів: купи-продай, підстав, обдури, схеми, розводки, кідалово. У одних досвід танкових проривів, зухвалих повітряних десантів, чудових наступальних операцій, а в інших — бариг і рейдерів. А рейдерство — це вам зовсім не бойові рейди. Для успіху Україні потрібна абсолютно інша влада.

Воістину, як писав німецький мандрівник минулого Коль: Україна щедро обдарована природою, але ображена історією...

ЙДЕ ТОРГІВЛЯ З РОСІЄЮ

Екс-міністр закордонних справ Володимир Огризко поскаржився, що наша еліта не слухає експертне співтовариство. У тому-то й річ, що це не еліта, була б еліта — поводилася б зовсім інакше. Огризко нагадав, що за минулий рік у вигляді всіляких виплат Україна інвестувала в окуповані райони Донбасу 36 мільярдів гривень. Це кому? На підтримку існування «ДНР» і «ЛНР»?

На «Еспресо-TV» у пана Канфера, який нещодавно прибув до нас працювати з самої Москви і свої програми називає «Список Канфера» (мабуть, по аналогії зі знаменитим фільмом голлівудського режисера Спілберга «Список Шиндлера», щоправда, Шиндлер, рятуючи жертв Голокосту, ризикував своїм життям, сподіваюся що для Канфера питання так гостро не стоїть) обговорювали документальний фільм «Свої і чужі», про блокаду Криму. Журналістка побувала на адміністративному кордоні в місті Генічеську й зробила цей фільм. Головний редактор радіо «Вести» Валерій Калниш заявив, що якщо діяти по-державному, то блокаду Криму слід всіляко розширювати й поглиблювати. От уже ніяк від представника «Вестей» не чекав такої державницької позиції! Кримський журналіст Олександр Янковський зазначив, що треба блокувати не лише Крим, а й усі  відносини з РФ. А то кримчан обмежують, а торгівля з Росією йде вельми жваво. З 1 квітня в Криму запроваджується російська реєстрація автомобілів, і кримчан позбавлять українських номерів, унаслідок чого вони будуть позбавлені можливості в’їжджати до України й стануть повністю, від неї відірваними. Українські чиновники на це ніяк не реагують.

...Журналіст Мілан Лелич сказав, що повернути Крим можна лише шляхом ослаблення Росії. Усе, що її підсилює, будь-яка співпраця з РФ шкодить Україні. А представник «Майдану закордонних справ» Богдан Яременко підбив сумний підсумок: Україна не має стратегії повернення Криму...

Ігор ЛОСЄВ
Газета: 
Рубрика: