Вийшла в ефір і сумна історія про фермера з Чернігівщини Миколу Примака, якого «благословив» сам Л.Кучма під час поїздки по області в перші 100 днів президентства, а потім відвернувся від свого «хрещеника», коли того цинічно грабували.
На жаль, до цього моменту над «Відкритою зоною» вже щосили сяяв жовтий попереджувальний сигнал. Не зреагував автор — чи то дальтонік, чи то правил не знає...
«Чашу довготерпіння» теленачальства переповнив матеріал, привезений з Новгород-Сіверського району («мала батьківщина» Президента), про фактично знищений колишній райцентр — нині село Гремяч. Спрацював інстинкт самозбереження, хоча програма встигла вийти в ефір двічі: на каналі «Інтер» і на місцевому 5-ому каналі.
За іронією долі останньою «Відкритою зоною» виявився дайджест із попередніх програм. Дайджест завершував той же епізод про Гремяч. «Відкритій зоні» ввімкнули червоне світло, автора позбавили права на свободу слова. Як, проте, і глядача. Конституційних, між іншим, прав, гарантом яких виступає земляк — Президент. Хоч, якщо бути точним, було запропоновано дотримуватися неписаних правил і одностороннього руху: «Міг би знайти село і в іншому районі, а то Новгород-Сіверський. Невже ти не розумієш?» — цитата з бесіди генерального директора Чернігівської облтелерадіокомпанії А.Тютюнника з автором.
Автор розуміє. Але він також знає і те, що рух строєм у необхідному напрямі загрожує неминучою аварією. А точніше — катастрофою.
Автор розуміє і те, що не вийде в ефір, як мінімум, у найближчі місяці (або, не дай Бог, і в найближчі п'ять років) трагічна історія жінки-інваліда II групи Литвиненко Л.М., що дістала важке профзахворювання після 25 років роботи на Чернігівській фабриці гумово-технічних виробів (нині АТ «Сіверянка», президент Лавренюк А.Ф.), і боротьби з керівництвом підприємства за право жити: не отримуючи своєчасно мізерну пенсію і допомогу на ліки, людина просто загине. (А.Тютюнник: «Сіверянка» дає нам одяг для ведучих. Якщо ми випустимо програму, нам перестануть давати костюми»). Не вийдуть в ефір програми про «лежачі» підприємства міста; про загрозу перетворення області на тотальне вогнище екологічної катастрофи, еtс.
На батьківщині Президента все повинно бути «тіп-топ», тим більше, що вона знов заангажована під великий майданчик для чергового помпезного шоу в трьох актах: не треба мучити народ проблемами, народ повинен бурхливо тріумфувати з приводу електрифікації залізничної гілки Чернігів—Київ і свіжорожевого залізничного вокзалу, 900-річчя Новгорода-Сіверського і, звичайно ж, чергової річниці Незалежності.
І не треба народу задумуватися, за чий рахунок гуляємо! »
ВIД РЕДАКЦІЇ
Ми попросили прокоментувати цей лист заступника генерального директора Чернігівської ОДТРК пана Олександра Добрицю і отримали від нього факсом копію офіційного звернення генерального директора ОДТРК Анатолія Тютюнника до президента ЦГІ «Полярна зірка» Ірини Ральченко (виробника програми «Відкрита зона»), в якому викладено причини розриву відносин з ЦГІ. Цитуємо: «На жаль, автором програми І. Чайкою сценарні плани подаються несвоєчасно і не в повному обсязі, порушується технологічний режим монтажу передач... В ефір транслюються передачі, про зміст яких представники ОДТРК нічого не знають. До того ж чергова передача, заявлена на 26.08.99, взагалі не представлена (це пишеться 21.08.99, тобто за 5 днів до контрольного терміну! — Ред. ). Все це призведе до моральних і матеріальних збитків ОДТРК. Тому вимушені повідомити вам, що...»
Цікавий факт: коли 1 вересня журналіст «Дня» подзвонив Ірині Ральченко, виявилося, що про цей лист і про розрив відносин між ОДТРК і ЦГІ вона дізналася... від журналіста «Дня»! За її словами, такого листа ЦГІ не отримувало. Щодо фактичного боку справи, то раніше ніяких претензій до І. Чайки з приводу ніби-то невчасного подання сценарних і відеоматеріалів не виникало. Зі слів самого Чайки, з яким ми також зв'язалися, і звичайні короткі сценарні плани передач, й інші матеріали він представляв, бували й неодноразові перегляди відеоматеріалів. Ірина Ральченко та Ігор Чайка стверджують, що всі претензії з боку Чернігівської ОДТРК надумані. Проблеми, які до того ж вимагають негайного розриву відносин, відкрилися тільки тоді, коли І. Чайка зробив документальний фільм про колишній райцентр, що нині зазнав повного занепаду («такого не було навіть після війни!» — цитата з фільму), розташований за декілька десятків кілометрів від «малої батьківщини» Леоніда Кучми, якій послужливо надано євроремонтного вигляду. І за п'ять днів (!) до чергового ефіру, ще до представлення нової програми, відносини з ЦГІ «Полярна зірка» було перервано.
Анатолій ЛЕМИШ, «День»
