Трагічна загибель російського літака Ту-154, помилково збитого четвертого жовтня українськими засобами ППО, за своїм резонансом на деякий час навіть затьмарила події у США. Замішання української влади стало предметом обговорення для світових ЗМІ. Україна чергового разу опинилася в досить неприємному для себе становищі. Iз запитанням про те, що найбільше вразило у даній ситуації, «День» вирішив звернутися до українських телевізійників.
Ірина ЗІНЧЕНКО, головний редактор телебачення ТРК «Рудана», Кривий Ріг:
— У цій трагедії найбільше мене здивувала перша реакція держави на те, що сталося. Такого удару по репутації України не було за всі десять років незалежності. Якщо останнім часом у світових ЗМІ інформація про Україну мала здебільшого позитивний характер (наприклад, про спортсменів: Андрія Шевченко або братів Кличко), то тепер, на жаль, наша країна згадується тільки в негативному плані. Це великий удар по авторитету нашої країни. Я вважаю, що уряд має зробити відповідні висновки. Відставка керівництва збройних сил у цьому випадку буде більш ніж правильною.
Алла КИСЕЛЬОВА, керівник служби інформації ТК «Ефір-1», Луганськ:
— У цій історії найбільше мене вразила реакція нашої влади. Зокрема, виступ Президента, де він сказав, що те, що сталося, він не вважає великою трагедією. Є, мовляв, трагедії більш масштабні. Мені здається, що цинічно порівнювати різні трагедії між собою. Неначе в одному випадку ціна людського життя менша, ніж в іншому.
Сам факт того, що наші військові вже двічі влучають не туди, куди цiлять, з лихвою говорить про «боєздатність» української армії. Виходячи з того, що трапилося, зрозуміло, що військові не зробили жодних висновків з нещодавньої трагедії у Броварах. Тоді загинули свої громадяни. І тільки міжнародний скандал спричинив покарання у нашій армії. Чому український (і не тільки) народ повинен нести відповідальність за недбалість своїх військових?
Зураб АЛАСАНІЯ, директор медіа-групи «Об’єктив», Харків:
— На мою думку, міністр оборони після того, що трапилося, повинен був вчинити хгідно з офіцерським кодексом честі: як мiнiмум — пiти... Я не мав сумнівів, що трагедію спричинила українська ракета, і тому висновки слідчих мене не здивували.
Ольга ІРОДЕНКО, редактор інформаційної програми «Вісті», ТК «Галичина», Івано-Франківськ:
— За характером роботи я спілкуюся з великою кількістю людей. У цій трагедії мене дивує не тільки реакція влади. Але й ставлення до того, що трапилося, середньостатистичного жителя України. Люди, як це не дивно, не виявили у цьому випадку належного співчуття. Жодних нормальних людських емоцій! Нічого дивного у цій трагедії вони не побачили! Це дуже мене насторожує і навіть лякає. Не можна в подібних ситуаціях залишатися такими байдужими!
Василь ЗОРЯ, «Новий канал»:
— Якщо влада досі відрізняє себе від народу, я пропоную їй стати на місце пересічних громадян. Чи залишилася б влада абсолютно спокійною, якби їй відверто брехали з приводу очевидних речей?
Це був рідкісний випадок, коли багатьох вразила не скільки трагічна помилка ракетників, як ганебний офіційний резонанс на неї. Стало зрозуміло, чого варті чергові холодні рядки із співчуттям на адресу загиблих, коли на очах посадовці намагаються уникнути відповідальності за свої дії. Така реакція викликала шок. Народ дивився новини, наче архівне відео. Колись давно наміри провести об’єктивне слідство теж узагальнювались у наклепи на батьківщину. Або як спроби очорнити відповідальних осіб. Це все було — Чорнобиль, Бровари... І що, врешті-решт, змінилось за роки потому? Можливо, суспільство сприйняло щирі вибачення міністра оборони Олександра Кузьмука. Але — справді — що змінилось, коли потім першою реакцією влади на людське здивування поведінкою «нагорі» став традиційний закид на адресу ЗМІ. Навіщо преса показує те, що не на користь керівникам?
У трагічній ситуації з Ту-154 громадська думка знову розвивалась значно швидше, ніж зі скрипом змінювалася позиція влади. Влада вкотре провалила випробування свободою слова.