У середу в Національній раді України з питань телебачення й радіомовлення відбувся брифінг за участі голови Нацради Віталія Шевченка, першого заступника голови Юрія Сторожука та члена Нацради Юрія Плаксюка. Брифінг став своєрідним підсумком засідання, де розглядалося понад 20 питань, пов’язаних із ліцензуванням, дотриманням умов ліцензій та результатами перевірок, які Національна рада проводить в різних регіонах країни. Представники Ради прокоментували проблеми, що виникли в Криму, й проаналізували суперечності проблеми мовного питання в змінах у законодавстві, над якими вони наразі працюють.
Як повідомили учасники брифінгу, було вжито кілька дисциплінарних заходів щодо телерадіокомпаній, що порушують законодавство або не дотримуються своїх ліцензійних умов. Зокрема, йдеться про кабельну телевізійну компанію «Квант» ВАТ «Атомсервіс» міста Южноукраїнськ Миколаївської області та «Київську державну регіональну телерадіокомпанію», яких попереджено в зв’язку із зміною переліку програм, заявлених у ліцензійних документах. Також попереджено телекомпанію «Норма ТВ» (м. Одеса), яка не дотримується ліцензійних умов щодо обсягу мовлення й періодичності виходу. «Ми розглядали питання щодо позбавлення її ліцензії шляхом звернення до суду, — зазначив Віталій Шевченко, — це крайній захід Національної ради. Однак на цей час оголосили повторне попередження, щоб через місяць розглянути питання й вжити більш різких заходів, якщо не буде поліпшення».
Нехтування вимогами ліцензії не поодинокий випадок. Особливо прикро, коли соціальні канали, частка яких на вітчизняному ринку є не надто великою, починають «вклинювати» в ефірний час програми зовсім іншого спрямування. Приміром, було оголошено попередження одній із таких компаній — телевізійній компанії «Астра ТБ», що виходить в ефір під логотипом «КРТ» (Донецька область). «Йдеться про канал, — підкреслив Юрій Сторожук, — який заявляв про себе, як про канал, спрямований на духовне відродження населення. Тепер він заявляє, що хоче змінювати формат, наповнення, і ці зміни вже відбуваються, що зафіксовано нашими службами, що проводили перевірку. Постає питання: чи відповідає реальна ситуація в компанії тим зобов’язанням, які вона брала на себе, коли давала заявку на отримання ліцензії? Ми б вітали його як соціальний канал, але ми бачимо ввечері рок-концерти з російськими титрами, що не відповідає концепції компанії. «КРТ» просто нехтує вимогами власної ліцензії».
Вподовж останнього часу немало дискусій відбувалося навколо ситуації деяких кримських телерадіокомпаній. Зокрема, стосовно незаконної ретрансляції компаніями програм російського виробництва. Відома ситуація з «Транс М радіо», яке транслюється в кількох містах Криму й віддає свій ефірний час, без погодження для трансляції, «Голосу Росії». Порушення в частині «Перелік програм, заявлених для ретрансляції» вилилось попередженням для ще однієї кримської компанії «Тонус». «Проблема не в тому, що Крим якийсь особливий регіон України, — зазначив Віталій Шевченко. — Можливо, у нас було дещо більше нарікань на Крим, тому що бракувало вичерпної інформації. Випадки ретрансляції російських програм — порушення законодавства, й Верховна Рада повз них пройти не може». На брифінгу цитували лист голови ВР АР Крим Анатолія Гриценка, де підкреслюється, що обмежений радіочастотний ресурс Криму не може забезпечити значну частину інформаційного мовлення на його території. «Ми звертаємо увагу, — підкреслив Віталій Шевченко, — що самі органи влади Криму помічають, що у них бракує ресурсів, щоб краще задовольняти інформаційні потреби, інформувати населення про суспільне життя країни й разом з тим спостерігається така ситуація... Це унікальне явище, коли в державних інформаційних мережах виходить зарубіжний мовник, не маючи на те ніяких дозвільних документів, і все це робиться без відома Національної ради з порушенням багатьох пунктів».
Наразі Національною радою проводиться ряд заходів стосовно АР Крим, щоб точніше змоделювати ситуацію. «Є певні доручення, проводиться моніторинг, перевірка силами наших працівників певних аспектів діяльності окремих телерадіокомпаній, на підставі яких Національна рада буде вживати відповідних заходів, які ми вживаємо щоразу, коли фіксуємо порушення в будь- якому регіоні України», — підсумував Віталій Шевченко.
Помилковою є думка, що Нацрада озброїлась проти російської мови чи закордонного каналу. «Ми кажемо лише про принципи дотримання ліцензії, — наголосив Юрій Сторожук, — а не про ідеологічні проросійські впливи, що лунають. Ми добре знаємо, що інформаційна політика Росії є певною мірою агресивна (не щодо зниження авторитету інших країн, а щодо запровадження власної позиції). Не йдеться ні про мову, ні про політичні аспекти впливу Росії. Йдеться виключно про ліцензування та дотримання умов ліцензії — це в компетенції Національної ради».
Як повідомив Юрій Плаксюк, в попередніх кримських ліцензіях 70% мовлення проводилося російською мовою, а 30% — українською. «А по факту — 96- 98% продукції виходить російською мовою, але власного виробництва. Це інше. Ми це розуміємо й даємо на це якісь відповідні преференції, але щодо ретрансляції — тут вже вибачте», — сказав він. Юрій Сторожук нагадав про протекціоністські тези, що записані в Законі «Про телебачення й радіомовлення», виходячи з яких держава має захищати вітчизняних мовників. Як зазначив Віталій Шевченко, в Криму діє близько 100 телерадіокомпаній, та серед них немає жодної, в програмному наповненні якої домінував би український продукт відповідно до усіх вимог українського законодавства про інформаційну сферу.
Наразі пишуться зміни до чинного законодавства, згідно з якими загальнонаціональні канали мають свій обмежений ресурс, а регіональні — свій. «Ми розробили підходи до різних регіонів, зважаючи на різні відомості, дані, результати перепису тощо й видавали ліцензії місцевим компаніям з урахуванням всіх цих моментів, — сказав Віталій Шевченко. — Ми, мабуть, були єдиною схожою організацією в Європі, яка буквально в ліцензії розписувала й узаконювала право компанії віщати іншими мовами, окрім державної, у відсотковому відношенні. Нова редакція дає нам більші права бути жорсткими щодо мови, але й не дозволяє бути настільки гнучкими. У ній, приміром, сказано, що загальнонаціональні компанії можуть до 25% віщати іншими мовами, окрім державної. Ми проаналізуємо всі інші статті й однозначно мусимо прийняти вимогу закону, що для регіональних мовників повинно бути 100% українського мовлення. Важко сказати, чи це була якась прогалина законодавців, але нам у цій ситуації важко регулювати ці моменти, особливо в Криму. Хоча ми й намагаємося врахувати особливості регіонів: коли йде переоформлення ліцензій не програмної концепції чи наповнення, а з інших обставин, то ми залишаємо позиції старої ліцензії».
Стосовно умов ліцензування, представники Нацради повідомили, що Національна рада з питань телебачення та радіомовлення однією із перших установ в Україні впровадила принцип «одного вікна» для ліцензування, тобто, всі документи сьогодні подаються в один сектор.
