Коли надія перевищує страх, то вона породжує відвагу.
Георгій Кониський, український письменник, проповідник, церковний і культурний діяч

«Війна в Україні – війна Латвії також»

Депутат Ризької думи Сарміте Елерте — про боротьбу з путінською пропагандою у Європі
29 серпня, 2014 - 12:20
«Війна в Україні – війна Латвії також»
ФОТО АРТЕМА СЛІПАЧУКА / «День»

У квітні Латвія на три місяці призупинила трансляцію каналу «Россия РТР» через некоректне висвітлення подій в Україні. Зараз «Россия РТР» повернувся до латвійського телепростору, у балтійській країні транслюють купу інших російських каналів, розважальних та інформаційних. Втім, депутат Ризької думи, екс-міністр культури Латвії і колишній головний редактор найбільшої латвійської газети Diena (латвійською «День») Сарміте ЕЛЕРТЕ вважає, що не варто боятися впливу цих джерел на Європу.

Пані Сарміте Елерте розмовляла з «Днем» у травні (матеріал «Інформаційна війна дозволяє економити на військових засобах», «День» №92, від 23 травня цього року) про те, як демократія може захиститися від агресії. Зараз в Україні загострилася військова фаза конфлікту, битва на інформаційному полі стає дедалі запеклішою. Латвійський політик розповіла «Дню», як Європа може допомогти Україні сьогодні.

Нещодавно у Латвії поновили трансляцію каналу «Россия РТР». Як це вплинуло на місцеву аудиторію?

— Відключення російського каналу на три місяці було радше символічним. Ті, кому цікаві такі медіа, знайдуть їх в Інтернеті. Але відключення російських каналів в Україні дійсно потрібне.

У Латвії треба займатися контрпропагандою. Зараз на рівні балтійських республік триває дискусія щодо створення російськомовного каналу, який би транслювали за кордоном. Латвійське громадське телебачення зацікавлене щось таке робити, відбуваються перемовини з Євросоюзом про можливу підтримку з його боку.

Ми повинні мати такий канал на європейському рівні — згадайте, який вплив мали «Вільна Європа» та «Голос Америки». Звичайно, тоді була інша ситуація, ніж зараз. І у Радянському Союзі, і у сучасній Росії були пропаганда та брехня, але тоді люди цьому не вірили, а у сучасній Росії вірять.

Як «відкрити очі» на правду росіянам?

— Кремль дуже розвивав свої навички, і зараз грає на емоціях людей. Але з часом різниця між тим, про що каже пропаганда, і реальністю, яку бачать люди, стане настільки разючою, що усі зрозуміють, де брехня. Пам’ятаю останні радянські роки, коли ми тільки сміялися з повідомлень у ЗМІ. Не вірю, що емоції, які ретельно продукує  пропаганда, мають довге життя.

Взагалі для Латвії події в Україні та інформаційна війна, яку веде Росія, стали сюрпризом. Не можу сказати, що ми готові до такої ситуації, і думаю, ми разом повинні шукати найкращі шляхи її вирішення.

Пані Елерте, ви — досвідчений журналіст, довго очолювали одну з найвпливовіших газет Латвії. Як правильно висвітлювати військові дії в Україні?

— Проти пропаганди не треба боротися пропагандою. Ми сильні тим, що чесно кажемо про добре та погане. Треба давати правдиві факти та новини, розвінчувати брехню. Звичайно, не треба розкривати військові таємниці. Ми маємо серйозно поставитися до феномену тролінгу, коли в Інтернеті намагаються вплинути на хід немовби відкритої дискусії шляхом нагнітання ситуації. Важливо усвідомити, що ми знаходимося у стані інформаційної війни.

Суспільство у Європі, зокрема у Латвії, готове це приймати?

— Думаю, так. Усі латвійські новинні портали мають рубрику про Україну. Люди у Прибалтиці розуміють, як важливо і серйозно те, що коїться в Україні. Ваша війна — наша війна також.

Щодо різного ставлення до України у Європі — це можна пояснити, коли подивитись на мапу. Португалія, Греція, Франція, Італія відчувають себе далеко від подій. Але трагічний момент з малайзійським літаком дуже вплинув на ставлення Європи до ситуації в Україні. Взагалі ви маєте добрих друзів, це країни Балтії, Польща, і наш голос чутно на рівні ЄС та НАТО.

Прибалтика дивиться на путінську Росію з великою обережністю. Ми маємо власну історичну пам’ять, знаємо, як може закінчитися така ситуація і оцінюємо її дуже серйозно.

Марія ПРОКОПЕНКО
Газета: 
Рубрика: