На знімальному майданчику В’ячеслава Криштофовича — все дуже суворо. Якщо зйомки, то всі за межами кадру завмирають і німіють. Якщо йде підготовка, то викладаються, як можуть. Особливо зараз, коли до завершення зйомок нового серіального проекту «1+1», — детектива за книжкою Тетяни Устинової «Перше правило королеви», залишилися лічені години. Після чого виконавиця головної ролі Юлія Висоцька повернеться до Москви, до дітей, до чоловіка Андрія Кончаловського й до своєї кулінарної програми «Їмо вдома». А В’ячеслав Сигизмундович візьметься за монтаж. Також без жартів. Тому що телевізійний ефір простоїв не любить і нових серіалів чекає як манни небесної.
— Чому ви вирішили екранізувати саме Тетяну Устинову?
— По-перше, тому що тут був кращий сценарій. По-друге, тому що мені здається, що з усіх цих модних детективщиків Устинова пише краще за всіх. Мені довелося їх перечитувати, коли замовники просили мене ознайомитися з цією літературою. При всіх «але» Устинова пише досить пристойно. Ідея зайнятися її творами з’явилася досить давно. Справа в тому, що кілька років велися переговори з нашими партнерами з Росії, але я зайнявся іншими фільмами. А тут так вийшло, що і «1+1» активно за неї взявся, і я був вільний. І взявся за зйомки двох детективів — «Сьоме небо» і «Перше правило королеви».
— Олександра Лазарєва-молодшого ви запросили на головну роль у «Сьомому небі», пам’ятаючи про вашу спільну роботу в «Приятелі небіжчика»?
— У тому числі. Знаєте, я дуже звикаю до акторів. І коли починається новий запуск, насамперед думаю про «своїх», знайомих артистів. Була роль для Лазарєва у попередньому серіалі, але на початок зйомок він захворів, і довелося його замінити. А цього разу все вийшло.
— Олександра часто запрошують на ролі негативних героїв. А в «Сьомому небі» його герой Єгор Шубін володіє і позитивним, і негативним зарядами...
— Практично у будь-якого хорошого актора є наявність широкого акторського діапазону. Олександр може бути різним, і це цінно. Тут треба не просто експлуатувати свою зовнішність, органіку, — треба бути актором. Насправді, якщо артиста знімають в одному амплуа, це не його проблема, а проблема режисерів, які його знімають. Я вам зараз наведу унікальний приклад — Інна Чурікова. Вона може бути будь-яка! Янковський — може бути будь-яким.
— Ви його не хочете запросити до себе в якийсь серіал?
— А він принципово не знімається в серіалах. Мої друзі — Збруєв, Абдулов кілька разів говорили — вигадай що-небудь, щоб ми всі могли знятися. Збруєв, якщо й знімається, то в дуже коротких серіалах — наприклад, чотири серії. Абдулов знімається, а Янковський не знімається.
— А з Ольгою Сутуловою, виконавицею головної ролі, ви раніше працювали?
— Ні, вперше. Я бачив її в картинах. На мій погляд, вона чудово вписується в цю роль. Я боявся, що у неї не буде часу. Але мені таланить у тому плані, що є якась біографія, і багато акторів бачили мої фільми. Говорячи простіше — репутація режисера, не зовсім зіпсованого серіалами. Тому актори йдуть до мене, в основному, охоче.
— Ви цікавилися роботами режисерів, які до вас екранізували Устинову?
— Спеціально — ні. Бачив щось із того, що знімав Матешко, але уривками. Праченко тільки-но закінчив зйомки «Близьких людей» та «Розлучення й дівоче прізвище». Але єдиної стилістики тут все одно бути не може. Всі фільми різні. Головна проблема — щоб в «устиновських» історіях не миготіли одні й ті ж актори. У попередніх режисерів був більший вибір. У мене — менший. Навіть серед наших київських артистів. Я люблю наших акторів, намагаюся їх знімати, але тут я не зміг їх задіяти. Наприклад, Настя Сердюк і Сергій Чонішвілі вже знімалися у Матешко. І поступово я втратив деяких звичних своїх артистів. Улюблених.
— Зате, напевно, місць для зйомок у Києві вистачає.
— Вистачає. У нас рідко буває, що ми весь день знімаємо в одному місці без переїздів. Буває один, два, три переїзди. От знайшли хороший об’єкт для холдингу Кольцова, де працює наш головний герой. Нас пустили до дуже багатого офісу в бізнес-центрі «Мандарин-Плаза». Я раніше таких не бачив... Хіба що по телебаченню у Білому домі. Дякую цим людям — не злякалися. Нам треба було зняти весь об’єкт за три дні. Причому зачепити щось або десь подряпати стінку — це виключено!
— Напевно, все одно, що «Мерседес» подряпати.
— Набагато гірше! Цей офіс коштує набагато більше, ніж будь-який «мерседес». Більше ніж десять «Мерседесів». Але знайти такі розкішні об’єкти зйомок — колосальна проблема. Ми кинули клич по всіх знайомих. А оскільки і оператор, і я — люди, м’яко кажучи, дорослі, то й знайомі у нас є дорослі, які займають високі посади. От і знайшли. Часто буває, що завдяки нашим відомим акторам нас пускають до потрібних об’єктів. Якось для серіалу «Під дахами великого міста», де знімався Олег Басилашвілі й Катерина Васильєва, ми знайшли дуже хороший будиночок. Нам дозволили там працювати, але він нам не підійшов. Ми поїхали звідти, а коли захотіли задіяти в іншому серіалі, нас не пустили. Пояснили: «Ми вам дозволяли тільки через цих двох артистів. А ваших нових артистів ми не дуже любимо».
— Про музику для фільму ви вже думаєте?
— А що тут думати?! У мене є композитор — Євген Дога. Ми вже зробили з ним дві картини. Правда, зараз багато хто пише музику за сценарієм. Я вважаю, це неправильно. Це людина дещо іншої підготовки, і треба, щоб він побачив зображення, обличчя, ритм, щоб він зрозумів, що йому треба написати.
— Чи маєте намір взятися за кінокартину?
— Екранний проект у мене є, але він ще не готовий. Який? Це секрет. Хочу зняти на студії Романа Балаяна «Іллюзіон», де зробив чотири фільми. Але спершу закінчу ці два детективи. Найдовший мій серіал був на 12 серій. А тут буде два фільми по п’ять серій. Ми знімаємо по сім хвилин у день. Раніше ми метрами мислили, а тепер хвилинами. Раніше знімали 160 секунд — майже 3 хвилини, це була максимальна продуктивність. А тут — сім! Я добре ставлюся до серіалів, просто в серіалах — бюджет, графік роботи… Знімати треба так швидко, що якісно — практично неможливо.
— І як ви досягаєте результату за таких умов?
— На витримку. Інакше не назвеш. Боремося, щоб перед собою не було соромно. Зі мною працюють, в основному, не телевізійники, а кінематографісти. У них є своє самолюбство і своя репутація. І кожний на своєму місці намагається робити справу по-кіношному якісно. Коли йдуть зйомки, мене немає ні для кого.
