Якщо тиждень тому ви, нічого не підозрюючи, відпочивали на
Дніпрі, тоді те, що відбувалося там — це зовсім не зле випробовування долі.
Ні, вам не здалося, що ви чуєте, як хтось говорить французькою мовою. І
зовсім даремно ви намагалися втекти від привидів французької актриси Сандрін
Боннер і росіянина Сергія Бодрова-молодшого. Це справді були вони, котрі
знімаються у фільмі Режиса Варньє «Схід-Захід», що його продюсером, серед
інших компаній, є й наша «1+1».
Трохи попустувавши на «дикому» півострові, команда Варньє відвернулася
від цього суєтного світу й пішла до Видубицького чоловічого монастиря.
Там вони себе показали, як справжні аскети: церква, в якій відбувалися
зйомки, мала площу не більшу за 10 — 12 метрів. У цьому невеликому просторі
режисер і актори швидко створили похмуру й трохи моторошну атмосферу похоронів
французької бабусі. Періодично перед зйомками дублів виходила миловидна
французька дівчина й рідною мовою любові вигукувала: «Мовчати!» (а може,
«Тиша!»). Після цього в церкві лишалися тільки зосереджений Режис Варньє,
актори й пан Шапрон, медіум-перекладач і координатор зйомок із французького
боку.
Панувала могильна тиша. Актори, оператори, гримери, помічники, не соромлячись,
ходили навшпиньки. І зовсім не з поваги до смерті старенької бабусі, а
через надчутливі зйомочні мікрофони.
Щоб французька частина кінокоманди не сумувала за батьківщиною, на знімальному
майданчику стояли оранжеві столики й стільці, ніби уособлюючи шматочок
Франції. Режис Варньє, чи то зважаючи на професіоналізм, чи то через забобони
довірив підготовку акторів до зйомок тільки французьким гримерам, а годувати
свою групу — тільки французькому кухареві. Тут же, на місці зйомок, розмістилося
кілька вантажних автомобілів (на зразок хури), устаткованих за останнім
словом техніки... і кулінарії. В автомобілі-кухні обладнано справжнісінький
маленький ресторанчик: з кухонним начинням, посудом, продуктами...
Між столиками ходила Сандрін Боннер у прямій спідниці до колін, чорному
береті, в зеленій блузці й була в образі. Походжав Сергій Бодров-молодший
у подертому тільнику й також в образі. 17—18 вересня до них приєднаються
Олег Меньшиков і Тетяна Догілева, і вони будуть ходити вже вчотирьох. Згодом
прийде й Богдан Ступка.
Тим часом, поки усі тихо ходили в монастирі, Олексій Левченко, художник-постановник
з українського боку, несамовито готував вулицю Лютеранську (вірніше, її
шматочок) до майбутньої слави. Адже треба було щось робити із цими євровікнами
й модерними ліхтарями, які жодним чином не асоціювалися з повоєнним часом,
у якому, власне, і розгортаються події фільму «Схід-Захід». Цей час має
бути тут відтвореним з 16 по 18 вересня. Однак і це буде не останнім об’єктом
динамічної групи. Наступного тижня франко- українсько-російське нашестя
нетерпляче чекає до себе в гості Жовтневий палац. А вже потім... Болгарія...
Франція... Катрін Деньов... І так — «поки яблука достигнуть», тобто — аж
поки фільм не знімуть.
№178 18.09.98 «День»
При використанні наших публікацій посилання на газету
обов'язкове. © «День»
