З початку цього місяця на частотах Першого каналу Українського радіо одночасно перестали мовити радіо «Громадська хвиля» та радіо «Ера». І якщо з «Громадською хвилею» договір просто закінчився, то відносини з «Ерою» НТКУ довелося розривати достроково. Історія «співпраці» нині суспільного, а раніше державного мовника з ТРК «Ера» — давня і з неприємним присмаком. Нагадаємо, що ще з початку двохтисячних телеканал «Ера» займає також ефірний час Першого Національного (нині — UA:Перший). Законність відносин приватного медіа-холдингу і державного мовника неодноразово піддавалась сумніву, однак всі спроби змінити ситуацію у різні роки й за різної влади до сьогодні незмінно зазнавали невдачі.
«Договір між Українським радіо та «Ерою» про спільне виробництво був укладений ще 2002 року, — розповідає в коментарі «Дню» генеральний директор НТКУ Зураб Аласанія. — У нас є підозри, що у грудні торік він був поновлений заднім числом. Йдеться про підробку документів. Ми перевірятимемо цю інформацію, зокрема має відбутись графологічна експертиза. Коли НТКУ об’єдналася з НРКУ, ми отримали договори на предмет аудиту. Побачивши договір з «Ерою», одразу зрозуміли, що він незаконний. Як відомо, державна компанія за дорученням держави розпоряджається державними грошима — немає значення, йдеться про спецфонд чи про гроші від реклами. Договір про спільне виробництво передбачає, що ці державні гроші кудись вкладаються. Компанія не мала на це жодного права. Більше того, згідно з укладеним договором, збитки також діляться навпіл. Це також заборонено законом, адже державна компанія є неприбутковою за визначенням. Таким чином, ми можемо вважати, що цього договору взагалі не існує — він не є правотворчим».
За словами Зураба Аласанії, задеклароване керівництвом «Ери» бажання вирішити ситуацію на свою користь через суд, немає жодних перспектив. «Вони кажуть, що мають обов’язки перед рекламодавцем. Не питання — в такому разі «Ера» може виступити в ролі сейлз-хауза, отримувача реклами, розміщеної на УР-1, — вважає гендиректор НТКУ. — Ми поважаємо бізнес, не хочемо підводити рекламодавців й тому готові залишити цю рекламу в ефірі. «Ера» погрожує нам судами, але насправді ми маємо значно більше підстав судитися з ними. Питань дуже багато, наприклад щодо розподілу прибутків. Інформація про прибутки і збитки «Ери» є у відкритому доступі. Якщо порахувати все це й викласти в позові, то їм буде непереливки».
Водночас зі звільненням нового ефірного часу постало питання про його заповнення й для Українського радіо це стало серйозним викликом, визнає Зураб Аласанія. «Програми, які виходили на «Ері», робили ті ж самі співробітники УР-1. Нині ми намагаємося налагодити з ними співпрацю на нових умовах, — пояснює гендиректор НТКУ. — Водночас в нас немає й половини запланованого бюджету — коштів вистачає лише на трансляцію і зарплатню. І це при тому, що наша мета сьогодні — створити суспільне мовлення, запропонувати нову якість... Поки що цей ефірний час заповнюється серед іншого повторами. Мені такий підхід також не до вподоби, але це законний спосіб вийти з ситуації».
Якщо перспектив співпраці НТКУ з ТРК «Ера» Зураб Аласанія не бачить, то щодо «Громадської хвилі» ставлення принципово інше. Адже у цьому випадку й справді йдеться про співпрацю, а не про спільне виробництво, й після виправлення всіх юридичних моментів вона має відновитись. «Зрештою ми робимо ту саму справу», — пояснює гендиректор НТКУ. Аналогічною є позиція щодо програм Hromadske.tv, які йдуть на каналі UA:Перший. «Сьогодні ми їх просто купуємо, щоправда недорого, — розповідає Зураб Аласанія. — Це сьогодні єдиний шлях, можливий з юридичної точки зору. Ми знаємо, що вони роблять здебільшого правильні речі. Коли ж ні, протестуємо, подаємо скарги. Нещодавно, до прикладу, я як директор подав скаргу в Незалежну медійну раду на UA:Перший (фактично сам на себе) і на програму «Слідство.Інфо», бо в їхній роботі мене не влаштовували певні етичні моменти».
Що ж стосується мовлення на частотах UA:Перший «Ери», то змінити щось найближчим часом, на думку гендиректора НТКУ, не вдасться: «Ми намагались декілька разів, зокрема через суд — нічого не виходить, бо юридичних перепон для їхньої діяльності немає. У більшості регіонів аналогічною є ситуація з колишніми ОДТРК — багато з них мають в «сусідах» «Еру». Такою у свій час була державна політика — посадити туди когось зі «своїх». Наскільки я розумію, Деркач-старший був своїм для Леоніда Кучми. Нацрада ж завжди була президентською квотою й завдяки цьому їм вдавалось постійно оновлювати ліцензію. Востаннє — до 2017 року. Мені здається, питання вирішиться саме собою з настанням цифрової ери, й відбутися це може значно раніше, ніж у 2017 році. До слова, нинішня Нацрада взагалі припинила видавати аналогові ліцензії. UA:Перший вже сьогодні виходить в ефір у цифровому стандарті T2 й тут, зрозуміло, жодна «Ера» наш час не забирає. Водночас цифрове телебачення, на жаль, є ще далеко не у всіх».
