Якою завтра буде — не знаю, але сьогоднішня «Погода» на ТБ — чудова. За формою і змістом, за самобутністю ведучих наша «Погода» має незаперечні переваги перед багатьма передачами цього жанру у світі.
Що таке зведення погоди на найбільших каналах зарубіжжя наприкінці новинних програм? Це сухі цифри і слова про те, яка погода сьогодні і яка передбачається на завтра. Плюс-мінус, градуси, вітер, дощ... Нудьга.
У нас — не те. Погоду виділено в окремі блоки, які виконують багато важливих рекламних, інформаційних, політичних та естетичних завдань. Зведення погоди та її прогноз стали у нас Видовищем — найважливішою телепрограмою, яку люблять народ і телевізійники.
Як усе це сталося? Тільки моя думка, якщо дозволите... Ми живемо у кліматі, де півроку погана погода. Тому і трохи песимісти, скептики, байдужі — і, одночасно, дуже віруючі і дуже навіювані. А відтоді, як після подій 17-го року Господь відвернувся від нас, — погода, відповідно, ще погіршилася. І до цього дня.
Усі розуміють, що для продовження життя треба, щоб ПОГОДА ЗАГАЛОМ хоча б на промінчик поліпшувалася. Завжди вірили і віримо, що завтра Погода буде кращою, аніж учора. Зрозуміло. Ось знову валовий національний продукт на часточку поважчав, інші показники завтра зростуть, сонечко економіки, культури вийде... Біля телевізора, читаючи газети — віримо, хоч і менше; а підемо брьохати по весняних калюжах у старих черевиках, що каші вже просять — так не дуже. А залізеш в автобус, віддаси майже гривню за квиток — то й зовсім засумніваєшся щодо зростання національного продукту і швидкого настання непоганої ПОГОДИ.
У якихось країнах дивляться зведення погоди, щоб знати: брати парасольку чи надягати шубу. А ми все одно чекатимемо блакитного неба. І яскравої святкової «Погоди».
І от у нас найвражаючими, найстабільнішими, найрейтинговішими і складнопостановочними стають програми про погоду. Особливо на «Інтері» та УТ-1. Тут погода, як ода. А за давньою українською традицією, погоду визначають (або роблять) жінки. Руслана Писанка й Ольга Бура. Руслану у нас люблять, а Олю (змарніла дещо від важкої щоденної праці на телепанщині) — жаліють, тобто також люблять. Силует і усмішка Руслани плюс синє око Олі — це висока марка всього нашого ефіру взагалі і їхніх телекомпаній — зокрема.
І телекомпанії не жаліють сил і коштів. З такими зірками ми вам покажемо, що можна зробити із звичайного прогнозу погоди. Художники і комп’ютерні графіки постаралися: «шапки» і майданчики для наших всепогодних дівчат виблискують і подібні до яскравих цукеркових обгорток. Русю розмістили у барвистій віртуальній обсерваторії. А біля ніг Олі — діючий макет усієї України, який спалахує вогниками.
Гарні дівчата на такому фоні, а режисери цих передач їм допомагають. Як починається Русина передача? Режисер (через помрежа у студії) командує: «Пішла!» І от уже улюбленка пливе, немов пава, розвертається в усмішці на камеру, якоюсь штукою викликає невимушену появу карт країни і континентів, що супроводиться звуком «блям-блям». За задумом, ведуча віртуозно синхронізує карту — рух до неї — «блям-блям».
Привабливій ведучій, хоч вона й працює в обсерваторії, все ж запропоновано сучасний розважальний стиль. Запрошуються зірки нашого шоу-бізнесу і їм дозволяється у присутності всепогодної зірки оголосити завтрашню погоду у Житомирі, Охтирці чи в Африці.
Нарівні з використанням строгої наукової прогностики, ведучій запропоновано широко користуватися скарбницею народної мудрості. Цікаву прикмету прогнозу послано в ефір з обсерваторії Руслани: «Якщо у стайні чухається кобила (а не жеребець) — то погода завтра буде...» Бігти на стайню, перевірити кобилу, яка повинна чухатися?.. Як бути?..
Якщо Руслана вміє працювати у легкому науково- народному жанрі і їй у цьому успішно допомагають режисери та редактори, то Ольга часто діє у стилі історико-драматичному. «УТ» дещо запозичило у «Інтера» його «Былое» надбання і перемішав зі своєю «Погодою». Ефект вражає! Виявляється, що у день зведення погоди на Цезаря накидалися змовники з кинджалами (20 ран) і той промовив, умираючи: «І ти, Бруте?!» А ніжна Олечка встик прошепотіла: «А тепер повернімося до нашої погоди»... Іншого дня «у Погоді» Рудольф Нурієв гине від СНІДу... Повернімося до погоди... А тепер — про Баха... Повернімося до погоди...
Ольга Бура викладає свої спеціальні думки про проблеми світової літератури, міжнаціональних і навіть міждержавних відносин. У своїй чарівній скоромовці вона негативно поставилася до взаємовідносин М.Горького й української мови та літератури, а також побажала пролетарському письменникові кращої долі його драматургії у XXI столітті.
У формат погодної ступки натовчено і намішано в обов’язковому порядку: астрологію і рекламу, історію лотереї, корисні поради і пісні. Режисерськи і виконавськи все це збагачено природженим і розвиненим почуттям кокетування чарівних всепогодних наших дівчат.
...Коли я збагнув, що не можу зрозуміти і зафіксувати, якою завтра буде погода, — мені стало ясно, наскільки я відстав і постарів. Та все одно віритиму у хорошу погоду! Так вихований. А як побажання — все-таки! — прошу: не треба політизувати і «навантажувати» погоду. Чи не краще за призначенням і обов’язком повідомити бабі Мотрі і безробітному інженеру Петренкові — чи не змерзнуть завтра їхні плодові дерева і посіви від весняних заморозків?!
