Коли надія перевищує страх, то вона породжує відвагу.
Георгій Кониський, український письменник, проповідник, церковний і культурний діяч

«Закон мишоловки» не писаний...

22 червня, 2007 - 00:00
КАДР ІЗ ФІЛЬМУ / ФОТО НАДАНЕ СТУДІЄЮ «1+1»

Чужа душа — темний ліс. Але часом неможливо передбачити повороти навіть власної тонкої організації. Саме лицем у лице з таким пеклом і опинився герой нового серіалу ефіру «1+1» — «Закон мишоловки». З 25-го червня на каналі — чергова прем’єра, цього разу — в жанрі психологічного трилера-детектива.

Детективами глядачів зараз здивувати складно. Ще складніше — здивувати ними акторів. Але сценарій майже містичного детектива «Закон мишоловки» був настільки сильно закручений, що ні пітерський актор Ілля Носков, ні московський — Анатолій Пашинін не встояли. Не зміг відмовити режисерові Олександрові Якимчуку й знаменитий «Пікнік» — легендарна група записала саунд-трек до серіалу. Музика культової команди та своєрідна «кам’яна» аура Санкт-Петербурга — якраз те, що було необхідне для створення потрібної атмосфери свого трилера. «Історія мені відразу сподобалася, — говорить режисер. — Вона, якщо можна так висловитися, багаторівнева. Хтось побачить просто психологічний трилер, хтось зверне увагу на численні посилання на реальні події — там багато не вигаданого… Насправді є й інший шар, роздум про межі пізнання, про людську самовпевненість у спробах підпорядкувати собі природу, інстинкти… А ще про людяність у науці, про те, наскільки мета виправдовує засоби… Все це там можна розкопати, але це не заважає динамічній дії. Передусім, це похмура, заплутана історія, в якій, я сподіваюся, глядач угадуватиме до найостаннішої сцени — хто ж убивця».

Спусковим механізмом для всієї історії стає відкриття геніального вченого Вадима — унікальна програма, спроможна передбачати поведінку людини. Відкриття, звичайно, цікавить багатьох, у тому числі й слідчого прокуратури Сергія, який шукає маніяка, який заявив у радіоефірі: «Я повернувся!». Але річ у тім, що дослідник людського мозку Вадим у дитинстві пережив страшну психологічну травму — на його очах маніяк убив його матір. Подальший шок повністю витравив із пам’яті хлопчика цей жах, але тепер ученого починають відвідувати видіння і він часто не може відновити в пам’яті події останніх днів. А саме в цей час маніяк, який з’явився, вбиває свої жертви…

«Ми досі не знаємо, для чого призначена більша частина мозку, — зазначає Олександр Якимчук, — досліджені й приписані до якихось функцій ділянки обчислюються декількома відсотками. Що там приховано — загадка. Про це, власне, цікаво пофантазувати. Те, про що ми зняли — це не наукова гіпотеза, це така містифікація. Ми припустили, що група людей здійснила певний прорив у науці, дізналася про мозок значно більше, аніж ми знаємо зараз. А за цим пішла череда похмурих подій, бо це дуже делікатна сфера. Ну а серйозно обговорювати можливості мозку, я гадаю, не маю права. Тут навіть фахівці сперечаються».

Незважаючи на таку похмуру специфіку, «геній» Анатолій Пашинін і «сищик» Ілля Носков розповідають, що зйомки проходили дуже весело. «Ми з Пашиніним постійно один одного під’юджували в кадрі, — сміється Носков — буває така атмосфера, що варто одне слово сказати й усі сміються. Я ще не так, а ось Толя постійно розігрував усіх у кадрі на крупному плані. А бувають моменти, коли одне якесь речення і варто його сказати, вся група вже сміється… Взагалі все було легко, весело. Було відчуття родини на майданчику, коли група маленька, компактна, проблем із взаєморозумінням не виникало. І, мабуть, тому й легко було зніматися й не так втомлювалися, хоча працювали цілими днями з раннього ранку до пізнього вечора».

Окрім головних виконавців, у проекті задіяно блискучий акторський гурт — Олексій Горбунов, Арніс Ліцитіс, Олексій Серебряков і Олександр Половцев.

Марина ЛУГАНСЬКА
Газета: 
Рубрика: