В Україні немає статистики стосовно працівників засобів масової інформації, які постраждали під час бойових дій на Донбасі. Жодна організація, яка нібито займається захистом журналістів, жодна правозахисна структура, жодна міжнародна інституція не займається збором, перевіркою, впорядкуванням та аналізом подібних відомостей. Відповідно Україна всі ці чотири роки війни не інформувала цілеспрямовано та системно зовнішній світ про обстріли знімальних груп, про поранених та вбитих кореспондентів, про поточний стан справ із полоненими репортерами...
«У нас і досі немає повного моніторингу порушень, погроз, поранень, випадків захоплення в полон журналістів на Донбасі», — про це повідомила цього тижня віце-спікер Верховної Ради Ірина ГЕРАЩЕНКО. Як виявилося, навіть нібито профільна структура — Національна спілка журналістів України взагалі не має навіть статистичних даних щодо постраждалих на війні працівників українських ЗМІ. У своєму виступі на сесії 16 травня Ірина Геращенко повідомила, що нещодавно звернулася до НСЖУ, до інших організацій, з проханням надати інформацію чи здійснюється у нас моніторинг обстрілів, тих порушень прав журналістів, які були на Донбасі. «На жаль, такого моніторингу немає», — констатувала віце-спікер.
ФОТО АРТЕМА СЛІПАЧУКА / «День»
«Ми дуже рідко чуємо заяви, на жаль, про долю журналіста Асєєва, якого вже рік утримують окупанти у тюрмі в Донецьку. Ми чомусь дуже мало чуємо від наших закордонних колег слів підтримки українському журналістові Роману Сущенку, якого безпідставно два роки утримують в російській тюрмі», — заявила Ірина Геращенко з трибуни ВР.
Але це — закономірні наслідки відсутності повної та узагальненої інформації про постраждалих від російської агресії — не тільки гібридної, а й прямої, військової — українських журналістів.
Саме тому віце-спікер звернулася до «шановних колег з ОБСЄ» та журналістських спілок, які працюють в Україні, з проханням давати головному офісу Організації з безпеки та співробітництва в Європі у Відні «більше інформації про ті порушення прав журналістів, які відбуваються на окупованому Донбасі і в Криму».
Але як бути, якщо таких даних просто ніхто не збирає?
Нещодавно Геращенко, сама колишня тележурналіст, уже зверталася до колег з проханням повідомляти про подібні випадки і потім почала самотужки збирати й систематизувати факти обстрілів та поранень журналістів на Донбасі. На сьогодні багато медійників уже надали віце-спікеру відомості про те, як і коли українські журналісти потрапляли під обстріли, були поранені, як і коли порушувалися їхні права, як і коли їх захоплювали в полон бойовики. За словами віце-спікера, вона вже має певну статистику — від телеканалів «Інтер», «112 Україна», «24», «1+1», ICTV. Ідеться про артилерійські обстріли, контузії, поранення журналістів та співробітників телеканалів. «Це жахливі факти, коли наші журналісти були поранені, контужені, коли водії, прості водії, які просто везли творчі групи знімати ці репортажі, дістали такі поранення, що мають сьогодні групи інвалідності», — поділилася Геращенко отриманими відомостями.
На думку віце-спікера, ці відомості є дуже важливими для України — ними мають оперувати журналістські організації, зокрема Національна спілка журналістів України, в переговорах з міжнародними колегами, захищаючи право наших журналістів на професію, і загалом міжнародними організаціями, але, головне, що такі дані «є тим фактажем, який має піти і в міжнародні суди».
Поки що всі зібрані факти Ірина Геращенко передала до профільного комітету Верховної Ради України з питань свободи слова та інформації, який очолює Вікторія Сюмар, теж колишня журналістка.
«Це дуже важливо», — впевнена віце-спікер. Вона наголосила, що може передати вже зібрані дані всім лідерам фракцій, комітетам ВР, профільним міністерствам, зокрема Міністерству закордонних справ, для використання в роботі. «Наш посол при ОБСЄ у Відні зобов’язаний активніше доносити цю інформацію до Організації», — наголосила Геращенко. Передає віце-спікер зібраний нею фактаж і в НСЖУ: «Можливо, в якійсь розмові зі спецпредставником ОБСЄ згадають ці факти, а ОБСЄ зробить заяву і з цього приводу, а не лише про російських пропагандистів, долями якими так непокоїться», — зазначила віце-спікер.
Геращенко знову звернулася із закликом до всіх засобів масової інформації пригадати точні дати й обставини перешкоджання їхній журналістській діяльності в Криму і на Донбасі й передати їй цю інформацію. «Колеги-журналісти, прошу, чекаю на інформацію про всі факти порушення прав на Донбасі і в Криму», — наголосила Геращенко. За її словами, це потрібно «для нинішніх боїв за правду в гібридній війні» та «для майбутніх судів», «для того щоб у судах відповідали всі ті, хто порушує права українських журналістів на професію».
Загалом, просто неймовірно, що проблему інформаційного вакууму навколо постраждалих українських журналістів було виявлено лише на п’ятий рік війни. Напевно, в цьому винні й самі працівники ЗМІ, які не «били на сполох» після кожного обстрілу. Але головні питання все ж таки виникають до профільного Міністерства інформаційної політики та Національної спілки журналістів України. Чим вони займалися всі ці роки? Втім, здається, ми й так знаємо відповідь.
