Коли надія перевищує страх, то вона породжує відвагу.
Георгій Кониський, український письменник, проповідник, церковний і культурний діяч

Жіночі історії та несвяткові теми

11 березня, 2005 - 00:00

Якщо хтось і чекав чогось особливого від ТБ до весняного «гендерного» свята 8 Березня, то марно — ну, справді, що таке особливе можна вигадати про жінок або для жінок, якщо все давно сказане! Тому, напевно, «1+1» вирішив не розказати, а показати, що ведучі цього каналу найкрасивіші, найпривабливіші і найчарівніші. У святкових заставках «Ти не одна…» ми побачили частково (і дуже ефектно) оголених Ольгу Герасим’юк, Ганну Безулик і Аллу Мазур (якщо в проекті брали участь й інші ведучі каналу, шкода, що не вдалося помилуватися і ними). Вийшло мило, красиво й стильно.

А СТБ до жіночого свята запустив у ефір власний проект «Роксолани. Століття XXI» — про наших співвітчизниць, що вийшли заміж за сирійців. Важливо, що «в роботу» було взято жіночі історії «зі стажем», коли жінки провели на чужині поруч із коханим чоловіком близько 10 років і більше. Причому історії ці виявилися зовсім не «солодкими» — про гіркий хліб насущний, про складний процес звикання до чужої культури і про кохання, яке дозволяє витерпіти все… В іншому 8 Березня вітчизняними телеканалами було відзначено традиційно — «жіночими» фільмами, які всі давно знають напам’ять, нескінченними гумористами, «грамофонами» та «шансонами».

Що стосується несвяткових тем телетижня, то були вони зовсім не безхмарними. Й основною з них стала трагічна звістка про смерть колишнього міністра МВС Юрія Кравченка. І знову, як і у випадку з Кірпою, висловлювалися сумніви стосовно того, що важливий свідок у справі Гонгадзе пішов із життя сам. У підсумковому випуску «ТСН» («1+1») цю смерть назвали «самогубством із контрольним пострілом», оскільки навіть судмедексперти не вірять у те, що, роздробивши першим пострілом щелепу, людина може дострелити себе кулею в скроню. І так само, як Кірпу, Кравченка називають жертвою колишнього президента. І не через записку, знайдену в нього в кишені. Однак головним «обвинуваченим» у цій передчасній смерті практично всі тележурналісти та експерти вважають генпрокурора, який двічі публічно повідомив про точну дату і час виклику загиблого до Генпрокуратури для надання свідчень, що, як правило, не прийнято. Та й навіщо? Пізно про це говорити, але якби по дорозі до оголошеного на весь світ місця зустрічі його б збила машина чи інша непередбачена випадковість сталася? Незрозуміла і незвична відвертість генпрокурора привернула до себе увагу всіх телеоглядачів. Доречні були коментарі Володимира Литвина з питання про його причетність до справи про вбивство журналіста. «Вістям тижня» (УТ-1) він сказав, що люди, які опинилися в ролі обвинувачів, нагадують йому Вишинського, а з приводу записів Мельниченка пожалкував, що не всі мали можливість побувати в президентському кабінеті…

Ще однією скандальною темою телетижня стало визначення учасників «Євробачення», яке затьмарило навіть складнощі організаційної та технічної підготовки до самого проведення конкурсу. Те, що саме «Гринджоли» представлятимуть нашу країну і саме композицією «Разом нас багато», не викликало б такого резонансу, якби в останній момент відбірного туру під кількох учасників не поміняли правила. І хоч продюсер конкурсу Олена Мозгова визнала, що голосування було об’єктивним (УТ-1), правий Святослав Вакарчук, який відзначив у інтерв’ю «1+1», що логічніше було б, якби автори та виконавці революційного хіта були б спеціальними гостями «Євробачення». Приборкавши перші емоції, продюсер Ані Лорак і в прямому ефірі «5 каналу», і журналістам усіх інших каналів невтомно говорив про те, що зараз не треба сперечатися про те, що сталося, а треба думати про те, як не провалити конкурс. І запропонував «саночникам» свою всіляку допомогу і підтримку.

Не залишилася без уваги й основна політична подія тижня — створення «Народної спілки «Наша Україна», яку вже охрестили «безсмертною» партією. Сам Роман Безсмертний у «Докладно з Дмитром Кисельовим» (ICTV) виглядав цілком задоволеним проробленою партбудівничою роботою, заявляючи, що час створення відомчих, вікових або «статевих» партій пройшов. Ну, а наскільки реальною і «не адміністративною» виявиться нова-стара політична сила, ми побачимо ще до парламентських виборів. Адмінресурс — він, як шило, яке в мішку не сховаєш. Тим більше, що попереду — боротьба за місця в новому партійному списку, яка може виявитися ще більш запеклою, ніж розподілення владних портфелів.

А однією із найцікавіших телеподій наступного тижня обіцяє бути оновлене інформаційне мовлення на «5 каналі» — до 14 березня всі новинні програми «5-го» пішли в коротку відпустку, пообіцявши своїм виходом із вищезгаданої всіх нас здивувати та порадувати.

Оксана ТИХОНЧУК, «Вечерний Николаев», спеціально для «Дня»
Газета: 
Рубрика: