Цьогоріч на львівському медіафорумі багато закордонних гостей, які діляться з українськими журналістами своїм досвідом. Здебільшого вони наголошують на питаннях журналістської етики та дотримання стандартів, коли йде мова про висвітлення бойових дій. Спеціально для «Дня» американська журналістка, правозахисниця і блогер Шеррі Ріккарді розповіла про те, що в американській блогосфері пишуть щодо України, про важливість дотримання журналістських стандартів та етики, а також про міф об’єктивності.
— Що американська блогосфера пише про Україну?
— Ми маємо багатьох кореспондентів у вас, зокрема CNN чи Associated Press, і вони чудово справляються зі своєю роботою. Проте у вас я чую в їхній адрес певну критику і вона виправдана. Американські журналісти подекуди не розуміють складної української історії. Вони не розуміють через що пройшла ваша країна за останні століття, тому їм важко побачити історичні передумови багатьох нинішніх подій. Все ж, американська журналістика і блогосфера щиро захоплена тим, як ви боретесь за свою цілісність проти «великого хулігана», яким є Росія. Ми пережили «холодну війну», тому зараз чітко бачимо хто є хто.
— У вас є інші джерела отримання інформації про Україну, окрім американських кореспондентів тут?
— Наші репортери доволі успішно працюють у вас і мають багато контактів серед українських активістів та політичних партій. Я задоволена тим, як в Америці висвітлюються події, які відбуваються у вас, бо я постійно слідкую за цим. В США є прихильність до України, адже ми разом з вами раділи, коли ви здобули свою незалежність від Радянського Союзу.
— Сьогодні ми багато говоримо про журналістські стандарти. Ви думаєте, що їх можливо дотриматись, коли описуєш війну на своїй землі?
— Розповідати про війну на своїй землі – це мабуть найважча річ, яку ви коли-небудь робитимете. В США, на щастя, я зазвичай пишу про війни в інших країнах, а не в себе вдома. Тому я здогадуюсь, що найважче вам через почуття патріотизму. Ви є гордими українцями, які бачать те, чим займається Росія, тому зрозуміло, що зберегти журналістську об’єктивність дуже складно. Надзвичайно важко дотриматись стандартів, коли у цій ситуації знаходиться не лише ваш розум, а й серце.
— Зважаючи на всі ці обставини, ми й далі маємо зберігати об’єктивність?
— Об’єктивність — це міф, який насправді не існує. Коли я повернусь додому і почну писати історію про Україну, моя точка зору все одно буде присутня в тексті, незважаючи на те, що намагатимусь залишити її при собі. Я не вірю в об’єктивність, але вірю в те, що ми можемо бути якомога справедливішими та збалансованішими в наших текстах. Коли ми можемо взяти коментар у обох сторін конфлікту – ми зобов’язані подати ці дві позиції у тексті. Мені здається, що у цьому питанні ваша журналістика на правильному шляху.
— Які етичні проблеми можуть виникнути в медіа через ситуацію, яка склалась в Україні?
— Їх буде багато. Найбільша з них – це бажання відповісти на російську пропаганду у їхньому ж стилі. Російські медіа займаються брехнею, вам не потрібно грати за їхніми правилами, а триматись високих стандартів журналістики. Ці етичні виклики наростатимуть пропорційно до збільшення російського медійно-пропагандистського тиску на світ, щоб зменшити кількість прихильників України.
— Медіа-форум може допомогти українській журналістиці?
— Ця подія надзвичайна, бо перше, що впадає у вічі – це ваша журналістська спільнота, яка активно дискутує і обмінюється тут ідеями. Близькість цієї спільноти допомагає вести діалог, що надзвичайно важливо у тих умовах, які зараз склалися. Також на Медіа-форумі є представники західних ЗМІ, що дає змогу обмінюватись досвідом і утримувати цей важливий зв’язок між нами. Мені сподобався рівень дискусій і те, що ваші журналісти, які є хорошими друзями між собою, проводять дуже гарячі розмови. Я думаю, що американська журналістика добре б почувались в цих умовах, адже ми переймаємось тими ж питаннями.
— На зустрічі представників медіа підняли тему створення журналістської організації, яка б захищала права та інтереси журналістів. Як на вашу думку, це потрібно?
— Звісно. У Америці ми маємо Спільноту Професійних Журналістів. Це організація, яка нараховує тисячі членів і не лише дуже популярних журналістів з великих видань. Ця спільнота консультує з етичних і правових питань. Я можу у будь-який час звернутись до них по допомогу. Така організація піднімає і надає сили вашому спільному журналістському голосу, коли ви виступаєте проти державних реформ і так далі. Все ж, ваша журналістика перебуває у стані кризи, тому я не думаю, що створення такої спільноти є нагальною потребою зараз.
