Коли надія перевищує страх, то вона породжує відвагу.
Георгій Кониський, український письменник, проповідник, церковний і культурний діяч

Зробить нам швидко та цікаво

Оприлюднено результати дослідження тенденцій медіакористування в Україні
2 жовтня, 2020 - 12:05

Все частіше українці дізнаються новини не з традиційних медіа, а з «альтернативних джерел» — з соціальних мереж та від друзів та родичів. Про це свідчать дані дослідження, проведеного на замовлення «Детектор Медіа» Фондом «Демократичні ініціативи імені Ілька Кучеріва» спільно із соціологічною службою Центру Разумкова.

«САРАФАННЕ РАДІО» В ТОПІ

Дослідники виявили, що, хоча центральні українські телеканали залишаються найбільш популярним джерелом новин — їх дивляться 75% респондентів — частка тих, хто черпає інформацію з соціальних мереж, збільшилася майже в два рази — з 24% у 2019 до 44% у 2020. Ще більше зросла кількість українців, які дізнаються про події в країні та світі від родичів та друзів — з 11% до 23%. «Сарафанне радіо» вже почало конкурувати за третє місце із українськими інтернет-ЗМІ, з яких інформацію про Україну та світ отримують 27% респондентів.

На п’ятій позиції йдуть месенджери — Viber, Telegram, WhatsApp — з часткою 11%.

Українські загальнонаціональні радіостанції та загальнонаціональні друковані видання слухає та читає менше 10% респондентів: відповідно 9% та 8%.

З яких джерел ви найчастіше отримуєте інформацію про стан справ в Україні та світі? % (Обиралося не більше трьох відповідей.  Таб. 1)

Опитування проводилося з 14 по 19 серпня 2020 року в усіх регіонах України за винятком Криму та окупованих територій Донецької та Луганської областей. Було опитано 2022 респондентів віком від 18 років методом інтерв’ю. Теоретична похибка вибірки не перевищує 2,3%.

Для порівняння у дослідженні використано результати Всеукраїнських соціологічних опитувань, які проводилося Київським міжнародним інститутом соціології у лютому 2019 року на замовлення ГО «Детектор Медіа».

Соцопитування зафіксувало значну залежність обрання каналів інформації від віку. Так, соціальним мережам віддають перевагу майже 70% респондентів віком 18-29 років, та 64% віком 30-39 років, тоді як серед аудиторії 60+ активно читають новини в соцмережах лише 14%. Водночас першоджерелом інформації для громадян поважного віку переважно є загальнонаціональні телеканали — їх дивляться 90% респондентів віком 60 років і старше та 85% -50-59 років. Далі йде поступовий спад: дивляться ТБ-новини 78% респондентів віком 40-49 років, 65% — 30-39 років та 54% — віком 18-29 років. (Таб. 2)

«ПЛЮСИ» ТА ФЕЙСБУК

У п’ятірці найпопулярніших телеканалів України: 1+1, «Україна», ICTV, СТБ, «Інтер» — 31%. Найменші рейтинги в ATR, Громадське ТБ, UA: Перший, Еспресо ТВ, 5 канал.

Загалом рейтинг каналів згідно соцопитуванню виглядає так (таб. 3):

Що стосується рейтингу серед другого за рейтингом джерела новин — соціальних мереж, а також месенджерів, що швидко набувають популярності, то тут першість тримає Фейсбук. Для отримання інформації про ситуацію в Україні та світі ним користуються 58% респондентів. Далі йде Instagram — новини з цієї соцмережі отримує 25% українців. Значно відстають Telegram-канали (9%) та Twitter (8%).

ЧОГО ХОЧУТЬ ЛЮДИ?

І рейтинг джерел новин в цілому, і окремий рейтинг по категоріях викликає дуже багато питань щодо того, чого саме прагне побачити та почути аудиторія, коли хоче дізнатися свіжі новини?

Є в опитуванні і відповідь і на цю «загадку». Як виявилося, найважливіше для українців, щоб новини були а) цікавими, б) зручними та зрозумілими, в) оперативними, г) незаангажованими. При цьому серед факторів, які найменше впливають на вибір джерела новин (антирейтинг) — а) відкритість інформації про фінансування медіа, б) дані про його власника, в) персоналії журналістів, що там працюють, г) патріотична позиція цього ЗМІ. (Таб. 4)

Тепер щодо змісту новин. Виявляється, абсолютна більшість українців не хочуть нічого чути про легалізацію легких наркотиків та проституції, не бажають бачити матеріали із критикою демократії, із ксенофобськими заявами чи матеріалів, спрямованих на підтримку ЛГБТ. Якщо ЗМІ буде часто писати саме на такі теми, люди просто перестануть його дивитися, слухати та читати.

Всі «небажані» теми — в таблиці 5.

***

Проведене дослідження дає дуже яскраву картину української аудиторії медіа — і традиційних, і нових.

Виходить, що наші люди люблять цікаві, оперативні новини, в яких не будуть в позитивному ключі згадувати представників нетрадиційної сексуальної орієнтації чи проституток, пропагувати диктатуру чи наркотики. Прочитають чи подивляться все це вони на каналах олігархів чи у Фейсбуці.

Складні та неактуальні теми в ЗМІ, «що працюють за стандартами» чи займають патріотичну позицію, не користуються попитом. Яскравий доказ — рейтинг Суспільного телебачення.

Напевно, як би в Україні був системний підхід до розвитку країни та суспільства, це дослідження мало б змусити терміново щось зробити — із освітою, із культурою громадян, із інформаційною політикою держави... Але це не наш випадок.

Наталя ІЩЕНКО
Газета: 
Рубрика: