Всупереч соціально-політичним конотаціям, які останнім часом супроводжують Донецьк та його жителів у буденній свідомості українців, останнім часом назва міста дедалі частіше спливає в контексті яскравих культурних явищ і подій національного й міжнародного рівня. Це — Донбас-Опера з її унікальними виставами, масштабний та відповідальний чемпіонат Євро-2012, платформа культурних ініціатив «Ізоляція», галерея «Арт-Донбас» тощо. Сьогоденні культурні прагнення і захоплення донеччан свідомо чи інтуїтивно, крок за кроком розбудовують позитивний імідж міста: міста-трудівника, міста-новатора, міста-сучасника.
Цими днями на колективному «парадному портреті» міста з’явився ще один примітний штрих — благодійність. На початку березня ротарі-клуб Донецька «Спільний шлях» відзначив сто восьму річницю всесвітнього ротаріанського руху.
Нагадаємо, ротарі-клуби, з яких і складається Rotary International, — це нерелігійні та неполітичні благодійні організації, відкриті для всіх успішних людей, незалежно від національної чи расової приналежності, віросповідання та політичних поглядів. В усьому світі налічується понад 30 тис. клубів та понад 1 млн учасників. ГоловнийпринципRotary International — «Служінняпонадсебе» (англ. Service above self). Найвідданішеслужінняєдляротаріанцівусьогосвітузапорукоютапідтвердженнямвласногоуспіхуінадихаєїхдощироїтабезкорисливоїспівпрацізарадиблагатих, хтореальнопотребуєдопомоги.
Отже, маючи слушну нагоду, члени донецького ротарі-клубу запросили своїх гостей на урочисте засідання в залі L’Opera готелю Donbass Palace не тільки і не стільки задля самого святкування, хоч атмосфера зустрічі була і піднесена, і приємна, і дружня. Метою зустрічі було залучити представників міської державної, підприємницької та культурної еліти до поточного благодійного проекту клубу «Допомога тяжкохворим дітям Донецького регіону».
За сприяння екс-президента донецького клубу Жана Баха і ротарі-клубу Шенефелдю (Німеччина), який взяв на себе ініціативу щодо перемовин з виробниками мікроавтобуса «Мерседес» та левову частку його вартості, донецькі ротаріанці зібрали решту коштів, щоб придбати автомобіль для обслуговування хворих і знедолених. Головну мету зустрічі оприлюднив перед присутніми чартерний президент донецького ротарі-клубу харизматичний, відвертий та щиро відданий цій справі Яков Рогалін. Призами безпрограшної благодійної лотереї стали дитячі малюнки «Доброта очима дітей». Благодійний аукціон клубу виставив на продаж унікальні лоти, які безоплатно надали їхні власники та автори. На торгах було продано камінь із вершини Евересту, справжність якого засвідчив член донецького ротарі-клубу, «сніжний барс», підкорювач Евересту Сергій Ковальов, пляшку унікального македонського вина Alexander, кілька робіт відомих українських фотомитців та інші експонати. Свій внесок в аукціон зробив і присутній на зустрічі арт-гурт сучасного образотворчого мистецтва «ОНИ» (Антоніо Шевченко, Олександра Єськова та Олена Ємченко): Олександра Єськова представила свій пейзаж у стилі аналітичного трансреалізму як власний лот.
Активно долучилася до заходу і музична інтелігенція міста. Зачаровувало звучання інструментів ансамблю юних флейтистів — учнів дитячої музичної школи для обдарованих дітей при Донецькій державній музичній академії ім. С. Прокоф’єва в супроводі концертмейстера Академії Ольги Соловйової. До щирих думок та щедрих вчинків надихало пристрасне і щире виконання талановитої флейтистки, викладача Музичної академії, лауреата міжнародних конкурсів Ольги Зернаєвої.
Отримані завдяки лотереї та аукціону кошти стануть донецькою часткою суми на купівлю мікроавтобуса «Мерседес» для благодійної допомоги. Нехай невеликою часткою, бо донецький ротарі-клуб не є поки що дуже численним. Багато хто з його ентузіастів — іноземні фахівці, які цінують світовий авторитет організації та відповідальність служіння її членів. Українці ж, відомі у світі своєю природною щирістю, історично звикли дуже обережно й упереджено ставитися до всіляких фундацій, які, проголошуючи високі цілі, збирають кошти на благодійність і зникають. На відміну від таких організацій, Ротарі — це покликання, це прозорі відносини та відсутність матеріальної вигоди для учасників. Саме відсутність будь-якої можливості нажитися на діяльності клубу залишається поки що незрозумілим та підозрілим для нашого менталітету. Проте такі заходи й конкретні дії — як кола на воді: ця діяльність заохочує людей, викликає довіру і будь-кому надає можливість зробити світ навколо нас кращим і добрішим, незважаючи на те, де саме ми живемо в цьому глобалізованому світі.
