Цей музей — один із найстаріших художніх музеїв України. 2014 року він відзначатиме столітній ювілей. Миколаївський художній музей добре відомий і за межами країни, зокрема завдяки тому, що носить ім’я одного з найпопулярніших художників ХІХ століття — Василя Верещагіна.
Російський художник-баталіст Василь Верещагін відомий не лише як автор всесвітньо відомих полотен «Апофеоз війни», «Смертельно поранений», «Забутий солдат», «Тадж-Махал в Агрі». Дослідник-етнограф, мандрівник, він був непримиренним противником несправедливих загарбницьких війн і недаремно опинився серед перших номінантів на Нобелівську премію миру.
Під час російсько-турецької війни в другій половині ХІХ століття, яка відбулася, зокрема, на території сучасної України, Василь Верещагін перебував у центрі театру воєнних дій. Він залишив свою майстерню в Парижі та був зарахований до складу ад’ютантів головнокомандувача Дунайської армії з правом вільного пересування у військах. Страждання, спричинені війною, знайшли своє відображення в полотнах художника. Прогресивна світова преса вже тоді, в ХІХ столітті, позитивно відгукувалася про творчість Василя Верещагіна. Зокрема, американські журналісти під час відкриття його виставок у США називали митця великим, «тому що в кожній його картині присутня думка, й він завжди звертається до сучасності».
З Україною Василя Верещагіна пов’язувала ще одна обставина. У 1860-х роках він брав участь в укладанні альбому «Живописная Украина».
Художній музей у Миколаєві було відкрито 1914 року до 10-х роковин загибелі Василя Верещагіна на броненосці «Петропавловськ» під час російсько-японської війни. Музей відразу перетворився на своєрідний пам’ятник знаменитому художникові.
Картини Василя Верещагіна були передані до Миколаєва його вдовою Лідією Василівною Андреєвською. Тут також експонуються роботи художника з приватного зібрання російського імператора Миколи ІІ.
Звичайно, сьогодні в колекції музею — картини не лише Василя Верещагіна. Тут можна зустріти роботи багатьох класиків живопису — Івана Айвазовського, Іллі Рєпіна, Миколи Реріха, Тетяни Яблонської. Музейна колекція пережила дві важкі війни. Особливо виснажливими для музею стали 1941—1944 роки, коли вона опинилася на межі зникнення. Лише завдяки тому, що під час бомбардування снаряди дивовижним чином «оминали» будівлю музею, вдалося зберегти ядро колекції — роботи Василя Верещагіна. Втім, після війни Миколаївський художній музей все ж таки зміг відновити свій потенціал, більше того — примножити його.
Наукові співробітники музею постійно працюють над реставрацією полотен. Як розповів «Дню» директор художнього музею Сергій Росляков, за останні десять років у рамках програми «Відродження шедеврів» відреставровані вісім великих картин, серед яких — великоформатне полотно Василя Верещагіна «Орли. Забутий солдат» площею 15 квадратних метрів. Тому не дивно, що нині за якістю та кількістю миколаївське зібрання творів образотворчого мистецтва є одним із найкращих в Україні.
