Коли надія перевищує страх, то вона породжує відвагу.
Георгій Кониський, український письменник, проповідник, церковний і культурний діяч

Рицарі та пірати Георгія Малакова

8 жовтня, 2004 - 00:00
ІЛЮСТРАЦІЯ ДО РОМАНУ ВАЛЬТЕРА СКОТТА «КВЕНТІН ДОРВАРД»

У галереї «Ірена» відкрилася виставка робіт відомого художника Георгія Малакова (1928— 1979), що має назву «Романтичні гравюри».

Георгій Малаков — один із найвідоміших українських графіків. Майстерність, із якою виконані його ліногравюри та малюнки, віртуозна й блискуча. Однак у плеяді шiстдесятників Георгію Малакову все-таки належить особливе місце. У романтизмі цього художника — романтизмі незмінному та постійному — було щось навіть не юнацьке, а підліткове — неймовірна енергія, пристрасть до найзахоплюючіших пригод, життєлюбство та життєрадісність. Георгій Малаков створив уже названу класичною серію-хроніку «Київ у грізну годину». Але його улюбленими героями завжди залишалися рицарі та пірати, а улюбленою епохою — Середньовіччя. Зрозуміло, це особливе, малаковське Середньовіччя — дуже веселий, але надзвичайно привабливий час украй величезних пивних кухлів, довгоносих черевиків, турнірів і пиятик.

«Романтичні гравюри» — це саме (і виключно) Георгій Малаков знаменитих «Середньовічних сюжетів», не менш знаменитих «Завойовників морів» (серія, присвячена найвідомішим піратам), а також логічно та тематично приєднаних до них ілюстрацій до «Декамерона», «Тіля Уленшпігеля», поеми Лесі Українки «Роберт Брюс — король шотландський» і роману Вальтера Скотта «Квентін Дорвард». Тут знайшлося місце всьому — клятвам і битвам, дурним чоловікам і хитрим дружинам, гулянці в корчмі та першому коханню. Від грубуватого гумору художник абсолютно природно переходить до піднесеної поезії — і зворотно. Усі герої Георгія Малакова живуть у повній мірі й у всіх значеннях цього слова, бо мають намір жити вічно. А сам він — художник, який завжди володів приголомшуючою внутрішньою свободою — в цих «романтичних гравюрах» ще й безсумнівно щасливий.

Оксана ЛАМОНОВА
Газета: