Сьогодні у столичній галереї Nebo відкриється персональна виставка легендарного художника Юрія Горбачова «Колекція з Нью-Йорка». До Києва привезли 33 його картини. Багато з них уже виставлялися у відомих музеях світу, а київській публіці деякі роботи покажуть уперше.
Юрій Горбачов — один із найвідоміших сучасних художників. Його картини прикрашають галереї Лувра, Ермітажу і приватні колекції багатьох знаменитостей, зокрема Гілларі Клінтон, Алли Пугачової, Софії Ротару і Віктора Ющенка. Є вони і в Кремлівському музеї, і музеї ООН, і навіть у Білому домі.
Почалося все з того, що 1991 року художник виїхав до Америки. Мови майже не знав і грошей, звичайно, не було. Був талант, досвід (двадцять років займався керамікою), а ще наполегливість та працьовитість. На руку зіграло те, що зовні Юрій був схожий на Фредді Меркурі, а прізвище — як у популярного тоді російського президента.
Життєрадісні роботи Юрія Горбачова ніби повертають нас у світ дитинства. «Всі ми родом з дитинства. А що тут головне? Щирість, а ще — вміння перевтілюватися, грати якусь роль, але не лицемірити, а саме природно гратися», — розповідає художник. Птахи, коти, коні, риби — у нього все, як із казки: ось зараз оживе і заговорить. Очевидно, саме цим «одесит» і підкорив світ.
«Дух живопису Юрія Горбачова має глибоке коріння. У роботах відчувається паралель з візантійською культурою і мистецтвом, які безпосередньо наслідують еллінську культуру. У своїй історії візантійське мистецтво неодноразово прагнуло до художніх змін, нового розмаху. Класичному почуттю реального воно протиставляло стилізацію і декоративність. Картини Юрія Горбачова у цьому сенсі продовжують візантійську традицію», — розповідає мистецтвознавець Марина ЦАГОЛЬНІКОВА. До речі, можна провести паралель і з традиціями українського іконопису, зокрема волинського, що хоч і виходив із лона візантійської традиції, але, розвиваючись, вирізнявся яскравістю барв, неаскетичними, добродушними обличчями святих.
Масово купувати роботи Юрія Горбачова в США почали після 11 вересня 2001 року: світ втомився від трауру, хотілося просвітлення та свята. А цього на картинах художника вистачає. До речі, хоча Юрій вже давно живе у Нью-Йорку, в його роботах немає жодного американського пейзажу, домінують етнічні слов’янські і східні мотиви. Техніка виконання також незвична: до масляної фарби він часто додає бронзу, золото, емалі.
Юрій народився в Новгородській області. Коли йому виповнилося чотири роки, матір заслали у сталінські табори. Виховувала хлопчика бабуся в маленькому селі Падалиця. Першу іграшку він зробив собі сам — глиняну конячку. Тоді бабуся оцінила майстерність онука: «Він же як живий!» За національністю Юрій Горбачов вважає себе... одеситом. У цьому приморському місті навчався на факультеті художньої графіки Одеського педагогічного інституту, перед тим закінчивши філософський факультет Ленінградського університету. У двадцять шість років Юрій Горбачов вступив до Спілки художників СРСР. З великими труднощами. Допомогла Раїса Горбачова.
Восени 2010 року в Санкт-Петербурзі, у Державному музеї міської скульптури при Олександро-Невській лаврі відкрилася персональна виставка Юрія Горбачова. Після цієї виставки картину художника «Цар Микола Олександрович зі своєю сім’єю» було включено до складу колекції Російського музею у Санкт-Петербурзі.
Юрій Горбачов вважає, що йому пощастило з прізвищем, бо для американців — це екзотика, тому запам’ятовується. Але більш за все пощастило зі справжніми друзями, у цьому і є секрет його успіху.
Наразі художник працює над візуалізацією образу української столиці для обкладинки американського журналу про подорожі. Як вважає митець, Київ сьогодні став масштабним і перспективним містом — його можна порівняти з Парижем.
Виставка триватиме до 25 січня (вул. Драгомирова, 14). Вхід вільний.
