Початок нового сезону в Музеї сучасного мистецтва України, що на Глибочицькій, 17, ознаменувався одразу кількома цікавими виставками. 31 серпня розпочало роботу «Арт-кафе Ольги Кравченко», а буквально два дні тому, 5 вересня, відкрилася персональна виставка художника з Миколаєва Юрія Гуменного «У просторі ліній та барв».
ІМПРЕСІОНІСТ ЗА ДУХОМ, СТИЛЕМ ТА УЯВОЮ
Полотна Ольги Кравченко пройняті водночас і радістю, і легким ліричним смутком. Мистецтвознавці ще довго розгадуватимуть феномен цієї відомої київської художниці. На її картинах — затишні, маленькі кав’ярні, тераси вуличних кафе, химерні провулки старого міста, столики з неквапливими міськими жителями, вони і нас ніби запрошують до приємного спілкування за філіжанкою кави. Цікаво, що Ольга Кравченко пише олійними фарбами, але глядача не полишає відчуття легкості, прозорості та повітряності її живопису, що зазвичай властиве акварелям. Художниця завжди бере з собою в подорожі мольберт та фарби. Перша така її «творча подорож» відбулася понад 30 років тому: 27-річна Ольга вирушила до Югославії. Там, розповідає Ольга Андріївна, її настільки вразили тамтешні кав’ярні, ресторанчики, крамнички, кнайпи, творчий та вільний дух, магічна аура, що ще тоді вона, мабуть, задумала виставку під назвою «Арт-кафе».
— Ольга Кравченко — імпресіоніст за духом, стилем та уявою. Її улюблені мотиви — це тихі вулички, старі квартали Києва, Ужгорода, Парижа, Відня. Художниця пише їх у світлій кольоровій гамі, тут багато соковитих барв і сонця. Ольга Кравченко взялася за пензель уже в досить зрілому віці, так само як і її батько, який, якось повернувшись із подорожі до пітерського Ермітажу, вирішив стати живописцем. Огляд експозиції справив на нього величезне враження, додому він привіз цілу скарбницю фарб, пензлів та полотна. Тому у них це, мабуть, генетичне, — каже мистецтвознавець Ірина АЛЕКСЄЄВА.
Поштовхом для відкриття прихованого мистецького таланту стала для Ольги Кравченко зустріч із відомим художником Віктором Зарецьким у Кончі-Озерній. Тоді митець запропонував написати з неї портрет. «Віктор Зарецький так вразив мене своєю творчою потужністю і так перевернув мою уяву, що я досі жодного сучасного художника не сприймаю на такому рівні...» — розповіла Ольга КРАВЧЕНКО.
Художники — забобонний народ, про ще не здійснені ідеї розповідають неохоче. Проте Ольга Кравченко до таких не належить, щиро розказує: «Скоро почну працювати над ще деякими краєвидами Києва. Бо коли зелено, все у листі — складно побачити важливі деталі. Я малюю тільки з натури. Тому треба працювати або восени, або навесні. Що фізично буває важко, бо вже досить прохолодно. Крім того, треба поспішати з фіксацією старої архітектури в Києві... Я проживаю поблизу вулиці Мельникова і якось зібралася з мольбертом до старого будиночка поблизу дому. Підійшла, глянула, а його вже нема. Я мало не плакала. Було дуже сумно. Це жахливо, ніде в Європі такого немає».
ПЛАСТИКА ПРОСТОРУ — У МОВІ КОЛЬОРУ
Юрій Гуменний, як і Ольга Кравченко, на малярську ниву прийшов у зрілому віці — після служби в армії, хоч малював із дитинства. Художник, хоч і мешкає нині в Миколаєві, народився в селищі Івано-Франкове неподалік від Львова і навчався у Львівському інституті декоративно-ужиткового мистецтва. Юрій Гуменний — учень таких відомих митців, як Володимир Овсійчук та Роман Сельський. Професорові Володимиру Овсійчуку він вдячний за те, що відкрив таємниці живописної техніки, навчив розуміти мову кольору, Романові Сельському — за прищеплене розуміння системи формального аналізу та художньої естетики...
Буйна уява Юрія Гуменного, переплетена із самовідданим прагненням тримати в руках свіжу фарбу, виливається у пластичні асоціативні візії мовою кольору. І хоча предметний світ не диктує митцеві порядку композиції, все ж у його творах можна побачити й обрії південноукраїнських степів, і витончені обриси запашних квітів, і віртуозну силуетну лінію «ню». Картини Юрія Гуменного — це внутрішній монолог автора, сповідь у фарбах перед обличчям часу.
Виставка «Арт-кафе Ольги Кравченко» триватиме в Музеї сучасного мистецтва України до 1 жовтня, а роботи Юрія Гуменного можна побачити до 30 вересня.
