Християнка і мусульманка, чоловік і жінка, емігрантка з Африки й українка, хлопець і літня жінка — автори проекту «Ми люди. Ми рівні» створили серію фотографій різних людей, які тримаються за руки й усміхаються. Світлини нині представляють у Національному музеї Тараса Шевченка. Організатори виставки закликають суспільство позбавлятися стереотипів і не відгороджуватися від людей, що чимось відрізняються. Проект «Ми люди. Ми рівні» підготувала громадська організація «Крим SOS» за підтримки Агентства ООН у справах біженців.
«ПРОБЛЕМА НЕТЕРПИМОСТІ — РОДОМ З ДИТИНСТВА»
«У всіх є знайомі з інвалідністю або з якимись іншими особливостями. Тому знайти героїв для проекту було доволі просто, — каже Еміне Асанова, автор ідеї виставки. — Труднощі виникли хіба що з парою, яка представляє різні релігії — християнство та іслам. Спочатку хотіли показати пару релігійних служителів — наприклад, батюшку та імама. Але домовитися з ними непросто, є певні правила. Тому сфотографували послідовників цих двох релігій».
Організатори концентрувалися на позитивних прикладах: тобто, показували людей, що уникли дискримінації і успішно реалізуються у житті. «У цьому проекті взяла участь, бо моя інвалідність не заважає мені на рівних працювати з колегами, — зізнається Уляна Пчолкіна, телеведуча, яка пересувається на візку. — Мене не дискримінують, і хочеться, щоб так було з усіма людьми з інвалідністю. Ми є рівними, і маємо обирати самі, як жити».
А колега Уляни Світлана Шевченко, що знялася з нею для проекту, додає: «Уляна сама впливає на життя інших людей! Я навчилася у неї бути впевненою, не зважати на зауваження людей. Проблема нетерпимості до нацменшин, людей з інвалідністю, з іншими сексуальними вподобаннями — родом з дитинства. Це відбувається, коли батьки не можуть пояснити дітям, що інший — такий самий. Тому батьки мають якомога раніше пояснювати дітям, що ми — рівні і унікальні».
«КОНФЛІКТИ ПОЧИНАЮТЬСЯ З НЕВИЗНАННЯ ВІДМІННОСТЕЙ»
Пара «дорослий — дитина» також є на одній з робіт проекту. «Потреби дитини, її думки, сподівання, переживання є такими ж значними, як і проблеми дорослого, — акцентує героїня світлини Дана Нагорна, психолог. — Але часто дорослі вважають, що дитина нічого не розуміє, плаче «усього лише» через якусь іграшку. Проте, на таких маленьких проблемах дитина вчиться справлятися з великими труднощами. І повага до неї як до особистості є запорукою того, що потім людина поважатиме себе та інших».
Через війну в Україні особливо багато уразливих людей, відзначає Дана Нагорна. З’явилися переселенці, учасники АТО, і при цьому нікуди не ділися діти-сироти, люди з особливими потребами, пенсіонери. Але й рівень толерантності українців потроху змінюється на краще. Одна з ознак цього — все більше людей сприймають візит до психолога як нормальну практику. Дана Нагорна акцентує: «Конфлікти починаються з невизнання відмінностей. Коли починаємо шукати речі, що єднають, багато проблем вирішується».
Виставка «Ми люди. Ми рівні» триватиме у Національному музеї Тараса Шевченка, що у Києві, до 28 лютого включно.
