Коли надія перевищує страх, то вона породжує відвагу.
Георгій Кониський, український письменник, проповідник, церковний і культурний діяч

Кар’єр особливої уваги

В унікальній місцині на Дніпропетровщині дослідники виявили 65 видів пернатих. Тепер поліпшують їм умови проживання
15 вересня, 2016 - 14:25
БДЖОЛОЇДКИ / ФОТО В’ЯЧЕСЛАВА КАЙСТРА

Міжнародний науково-освітній конкурс Quarry Life Award, організований відомою у світі компанією HeidelbergCement, відбувається вже втретє. Його головна мета — підвищення рівня наших знань про біорізноманіття в кар’єрах і сприяння його розвитку. На двох попередніх етапах (2012 і 2014 років) українські учасники займались фіторекультивацією кар’єрів, розробляли методи інтродукції рідкісних рослин, використовували кар’єри як елемент екологічного виховання та освіти молоді.

У 2016 році конкурсом охоплено 69 кар’єрів у 22 країнах Європи, Азії і Африки. Три з п’яти українських проектів виконують на території Дніпропетровської області в Рибальському кар’єрі. Тут команда дніпровських орнітологів з весни цього року втілює в життя проект «Підвищення орніторізноманіття Рибальського кар’єру». Ось, що розповів орнітолог Володимир Сижко: «Рибальський кар’єр має світову популярність завдяки відкриттю тут так званих мандриківських верств — викопних залишків мешканців прадавніх морів: коралів, молюсків, древніх риб, вік яких обчислюється мільйонами років. Його значення як своєрідної природної оази, де завдяки процесам самовідновлення формується «нове життя», залишалося поза увагою екологів. Але це — особливе місце на ландшафтній мапі області. Знаходячись на плоскому лівобережжі Самарської затоки, кар’єр своїми «гірськими» пейзажами нагадує скелясту місцевість.

Наша команда головну мету проекту бачить у поліпшенні умов проживання птахів. Приступивши до роботи у квітні, ми провели оцінку сучасного стану населення птахів і були приємно вражені. Виявилося, що навесні і влітку тут можна зустріти 65 видів пернатих, 42 з яких гніздяться. У глиняних урвищах влаштували свої нори-гнізда барвисті бджолоїдки, берегові ластівки, соколики боривітри і занесені до Червоної книги України сиворакші. Серед нагромадження каменів гніздяться два види кам’янок. Одна з них, лиса кам’янка, своє поширення на території області приурочує виключно до кам’янистих біотопів. Живуть у кар’єрі домові сичі і дрімлюги, активні переважно вночі. Зустрічаються й чотириногі мешканці — лисиці, зайці, кілька видів летючих мишей.

ЛИСА КАМ’ЯНКА  / ФОТО В’ЯЧЕСЛАВА КАЙСТРА

Схили кар’єру заросли молодими деревами акації, тополі, абрикоси, в’яза. Їх стовбури ще недостатньо товсті для «споруджувальної» роботи дятлів, відповідно і «квартирне питання» для птахів, що гніздяться в дуплах, стоїть досить гостро. Щоб ліквідувати цей дефіцит, ми виготовили і розвісили 65 штучних гніздівель трьох типів (синичники, шпаківні, сов’ятники). Вже цьогоріч 20% з них заселили велика синиця, польовий горобець і шпак.

Умови забезпечення птахів водою в кар’єрі не можна вважати оптимальними. Постійне джерело води у вигляді ледь помітної цівки, що стікає по скелі, команда проекту виявила ще на початку своєї діяльності. У липні шляхом розчищення і поглиблення вдалося спорудити невелику водойму, укріпити її стінки. Птахи отримали чудовий водопій. До речі, якість води дозволяє використовувати її і для людей».

Член команди проекту, фотограф дикої природи В’ячеслав Кайстро у пошуках своїх пернатих «моделей» об’їздив азовське узбережжя і карпатські ліси, бував у дельті Дунаю та на Поліссі. Понад 200 видів птахів, серед яких такі раритети, як скопа, змієїд, малий підорлик, сапсан і навіть зозуля чубата (рідкісний залітний вид фауни України), в його портфоліо. В’ячеслав активно приєднався до виконання проекту на всіх його етапах (не лише як фотограф) і ділиться своїми враженнями: «Не очікував знайти в кар’єрі, розташованому по прямій на відстані 6 кілометрів від центру мегаполіса, таке багате пташине населення. Це справжній рай для фотомисливця. Протягом однієї екскурсії тут можна зустріти понад 30 видів птахів. Мені найбільше запам’яталися години, присвячені фотографуванню лисої кам’янки. Вона гніздиться на кам’янистих схилах кар’єру, і, незважаючи на досить велику щільність місцевої популяції, сфотографувати її було непросто. Думаю, що наші зусилля, спрямовані на підвищення різноманітності пернатих, повинні принести вагомі результати для природи. Рибальський кар’єр залишиться в центрі моєї уваги і в майбутньому».

Для поширення інформації про птахів кар’єру видано яскравий плакат і оригінальну книжку-розмальовку. Найближчим часом планують проведення на території кар’єру пізнавальних екскурсій для школярів обласного центру. В перспективі розглядають питання про зарахування Рибальського кар’єру як окремого кластера до складу регіонального ландшафтного парку «Дніпровські пороги».

Петро ЧЕГОРКА, голова Дніпропетровського осередку Українського товариства охорони птахів
Газета: