В основі проекту, що представили у львівському Палаці мистецтв, — виставка творів скульптури, живопису та графіки провідних львівських митців Івана Крислача, Ореста Скопа, Бориса Буряка, Петра Сипняка, Михайла Демцю, Дмитра Парути, Віктора Москалюка, Володимира Сколоздри, Ігоря Гавришкевича, Валерія Шаленка, Любомира Яремчука, Василя Ярича та інших, у яких представлена тема Криворівні — українського села в Карпатах, яке колись було великим центром культурного життя. Також на виставці представлені портрети та скульптурні зображення тих відомих українців, які свого часу жили там чи приїжджали до Криворівні. Саме тут Михайло Коцюбинський написав свої знамениті «Тіні забутих предків», а через півстоліття зняв знаменитий фільм Сергій Параджанов.
Криворівня стала відома передусім завдяки Іванові Франку, який приїхав туди на запрошення відомого фольклориста Гуцульщини Володимира Гнатюка. Ці місця настільки йому сподобалися, що він обирає Криворівню для свого постійного літнього відпочинку і приїздить сюди майже щоліта з сім’єю протягом 12-ти років. Так маловідоме гірське село перетворилося на літню столицю української культури, бо до Франка приїжджало багато цікавих людей. Також тут, у присілку Грушівка, ще до початку Першої світової війни мав свою віллу Михайло Грушевський, який згодом став першим Президентом України. Автентична будівля не збереглась (згоріла в 1914 році), а в наш час її відбудовано і створено музей.
РОМАН ОПАЛИНСЬКИЙ. «ГУЦУЛЬСЬКИЙ ТЕАТР»
Рельєф Криворівні має форму гірського амфітеатру, й тому Володимир Гнатюк назвав це село «українськими Афінами».
У Криворівні є музей Івана Франка, хата-гражда, садиба художниці і етнографа Параски Плитки-Горицвіт і просто чудові місця для відпочинку, тож у представленому проекті описані всі ці об’єкти, які мають відношення до культурної спадщини, їхній реальний стан і пропопозиції щодо впорядкування.
«Поляки мають Вавель, греки — Афіни, єгиптяни — піраміди, й нам, українцям, потрібно мати свою культурну і духовну Мекку, свої Афіни, й це — Криворівня», — вважає львівський художник Роман Опалинський.
Сьогодні ті місця, ті об’єкти культури, куди би мали відбуватися масові паломництва туристів, в неналежному стані, туди й дороги нема нормальної, міст поламаний, то й туристи не поспішають (перевізники відмовляються від таких маршрутів). Львівські митці мають конкретні плани, ідеї для відновлення цієї унікальної місцини, для перетворення її у справжній український духовний центр. Вони голосно заявили про це й звертаються до держави, до меценатів, до всього суспільства за допомогою.
