Кілька днів тому експерти зафіксували зсув ґрунту, що утворив глибокі кількаметрові провалля поблизу найстаршого на Лівобережжі монастиря — Єлецького Успенського в Чернігові.
Природне явище неабияк розхвилювало громадськість. За словами заступниці голови громадської ради при Чернігівській ОДА Тамари ПЕТРОВОЇ, зсув грунту на Єлецькій горі відбувається не вперше. «Кілька років тому зсув був спровокований діяльністю монастиря. По трубі, що тягнеться під муром, прямісінько на пагорб монахині зливали залишки своєї діяльності. Все це лилося у двір школи, котра розташована біля підніжжя гори, — обурюється громадська активістка. — Більше того, там був обвал (а під землею, між іншим, збереглися залишки стародавніх ходів. Є навіть їхня схема). Після цього були оформлені відповідні акти, зроблені фотографії, у висновках комісії було зазначено: «Провести роботи з укріплення схилу». Відповідальність за виконання робіт лежить на Національному архітектурно-історичному заповіднику «Чернігів стародавній». До цього часу нічого не зроблено. Що ми чекаємо — катастрофи?»
Науковий співробітник НАІЗ «Чернігів стародавній» Сергій ЧЕРНЯКОВ виправдовується: схил — територія міста, а заповідник уже неодноразово наголошував на необхідності його укріплення. За словами науковця, проведені кілька років тому заходи не дали бажаного результату. Та й місцеві мешканці «допомагають», видобуваючи глину.
«Зсув ґрунту трапився через несанкціонований відбір глини місцевими жителями, — каже Сергій Черняков. — Кілька років тому ми спостерігали зсув грунту дещо лівіше. Тоді керівництво заповідника звернулося до міської ради, і за кошти міста було зроблено насип та зупинено зсуви. Цього року ми також плануємо звернутися до міської ради, аби укріпили гору. Очевидно, що насипу буде недостатньо, адже там потрібні повноцінні інженерні роботи. Якщо не зупинити процес, то змиє грунт, а за ним впаде стіна».
Щодо кошторису і масштабів робіт Сергій Черняков поки що нічого сказати не може. Його колега, науковий співробітник Чернігівського історичного музею імені В.В. Тарновського, кандидат історичних наук Олександр БОНДАР вказує на значно більші масштаби проблеми. «За монастирем є такий собі мис, — пояснює науковець. — Там свого часу ми проводили розкопки під керівництвом Олени Черненко, і на тому місці є величезна промоїна, яка утворилася через вивід стоків з монастиря. До цього часу її ніхто не закидав, тож поступово з дощами та паводками вимивається культурний шар. Мова йде про шари різних епох, починаючи з Х—ХІІ століть. Тож із тією глиною на поверхню може виплисти багато цікавих артефактів».
І науковці, і громадськість одностайні в одному — якщо не укріпити гору, то стіну найдревнішого на Лівобережжі монастиря невдовзі поглине провалля не менш древньої Єлецької гори.
ДОВІДКА «Дня»
Єлецький Успенський монастир — це дійсно святиня для православного світу. Заснований ще у ХІ столітті (вірогідно, у 1060 або у 1069 році) чернігівським (пізніше Великим Київським) князем Святославом Ярославичем. Із заснуванням пов’язана легенда про знахідку на ялині ікони Божої Матері. За легендою, ікону знайшов сам князь і на честь цього заснував монастир.
Монастир назвали Єлецьким від давньоруського слова «єль» — ялина, на якій і висіла легендарна ікона, котру неодноразово звідти знімали, а вона знову з’являлася. Освятили обитель на честь Успіння Божої Матері, тому назва стала подвійною — Єлецький Успенський монастир. Він є найстарішим монастирем на Лівобережжі.
