Ви ж, певно, знаєте, що свою назву мати-й-мачуха отримала завдяки будові листя. Нижній його бік пухнастий і м’який — «мати», а верхній — гладенький і холодний — «мачуха». Крім того, ще нижній бік листя рослини випаровує воду слабше, а тому «мати» тепліша за верхній — «мачуху».
Мати-й-мачуха ще цікава й тим, що навесні (в середині березня — на початку квітня) спочатку з’являються квітки, а вже потім листя. За цю особливість у Великобританії квітку називають «син раніше батька».
РОДИНА АЙСТРОВИХ
А ще рослину вважають першим вісником весни, адже скромні жовті квіти починають прикрашати землю, ледь вона звільнилася від снігу, — розповідає біологиня Марія САВЧУК. — Мати-й-мачуха — рослина родини айстрових. Це родичка красивої садової квітки — айстри. Придивіться, і ви помітите, що сонячно-жовті дрібні квітки мати-й-мачухи дуже схожі на красиві червоні, рожеві або білі голівки айстри.
Ця багаторічна рослина поширена майже на всій території Євразії. Зустрічається вона також у Північній Африці та Північній Америці, куди її завезли. На території України весняний первоцвіт цвіте від березня до травня. Мати-й-мачуха дуже плодовита. Вчені вважають, що один маленький кущик протягом сезону дає майже двадцять тисяч насінин, які мають хорошу схожість. Тривалість цвітіння рослини — майже 40 діб, справжній рекорд для перших весняних квітів.
Рослину у нас можна зустріти будь-де. Ви могли її бачити на сонячних галявинах, у ярах, на полях і берегах річок. Трапляється вона і на лісових галявинах, полях, надаючи перевагу вологим глинистим ґрунтам на піщаних наносах, залізничних насипах, у будівельних котлованах, у місцях відкритих розробок гірських порід, по кар’єрах і берегах гірських струмків...
Мати-й-мачуха — особливо цінний ранньовесняний медонос, який дає бджолам нектар і пилок. Навесні мати-й-мачуха — справжня благодійниця для бджолиних сімей, оскільки підтримує ранній медозбір і сприяє ранньому розвитку бджіл. Комах дуже приваблюють луки, майже завжди усіяні жовтими кошиками: якщо одна квітка вже відцвіла, то друга тільки розпочинає цвітіння, що дозволяє бджолам зібрати чимало нектару.
КАШЛЕГІН БОРОШНОНОСНИЙ
Рід мати-й-мачухи включає лише один вид — мати-й-мачуха або підбіл звичайний (Tussilago farfara). Інших назв у квітки теж чимало: мачушник, матишник, підбій, підбільник, білопух, білий лопух, білокопитник, кінське копито, підковник весняний. Чимало у квітки й народних назв — камчужна трава, білокопитник, дволичник, підбіл, водяний реп’ях, цар-зілля, ранник...
Латинська назва квітки — Tussilago — означає «кашлегін». Це також пов’язано з тим, що з листя рослини здавна готують настої від кашлю. Листя підбілу звичайного має пом’якшувальну, обволікаючу і відхаркувальну дію. Чаєм з нього можна полегшити відкашлювання, розрідити в’язкий бронхіальний слиз.
Видова ж назва рослини — Tussilago farfara — походить від слова farfarus («той, що несе борошно»). Це пов’язано з білоповстяним покриттям нижньої сторони листків, завдяки чому створюється враження, ніби поверхню рослини посипали борошном. Якщо латинську назву виду дослівно перекласти українською мовою, вийде «кашлегін, що несе борошно».
ЕМБЛЕМА ПАРИЗЬКИХ АПТЕК
Застосовувати рослину в медичних цілях почали ще в Стародавній Греції і Римі. Про її лікувальні властивості писали у своїх трактатах і використовували у своїй роботі Гіппократ і Авіценна. З давніх часів відомо, що мати-й-мачуха має дар впоратися з симптомами бронхіту і полегшити перебіг бронхіальної астми.
Рослина має так багато лікувальних властивостей, що використовується не тільки в народній медицині, а й у традиційній. Добре відомі не лише її відхаркувальна і дезінфікуюча дії, а й те, що, завдяки вмісту в складі листя дубильних речовин, рослина перешкоджає росту патогенних мікроорганізмів, а ефірні олії, що містяться в ній, сприятливо позначаються на роботі серця. Її застосовують для лікування внутрішніх органів і загоєння ран та опіків. Помічна квітка і при підвищеній втомлюваності, сонливості, перевтомі.
Свіжий сік з листя, змішаний із медом і цукром, рекомендують хворим на туберкульоз легенів.
Зовнішньо настій або відвар листя мати-й-мачухи у вигляді компресів, обмивань, примочок використовують при запаленні вен, шкіри, пухлинах, виразках, запальних ранах, а також для полоскання порожнини рота і горла, миття голови при випаданні волосся і при лупі.
Тож не дивно, що паризькі аптеки обрали цю цілющу й гарну рослину своєю емблемою. Дивно, що лише паризькі.
Все ж лікарі не рекомендують продовжувати курс лікування рослиною понад півтора місяця, оскільки в результаті регулярного прийому мати-й-мачухи в організмі накопичуються глікозиди, що починають отруювати його. Вживання рослини разом із жарознижувальними медикаментами також можливе тільки після узгодження з медичними працівниками.
З лікувальною метою раніше використовували і корінь рослини, але зараз застосовують переважно наземні частини — листя і суцвіття. Збирати їх радять у липні, не чекаючи, доки виростуть великими і погрубіють.
Як і більшість рослин, мати-й-мачуха також пригодиться і в кулінарії. Рослину можна вживати, приготувавши, наприклад, з її квітками смачну пасту або варення. Для цього запечене і подрібнене яблуко перемішайте з два ложками вершкового масла, дрібкою кориці, чайною ложкою цукру і половиною склянки квіток мати-й-мачухи. Таку пасту можна намазувати на хліб чи хлібці. Спробуйте приготувати квіткову пасту з дітьми, їм точно буде цікаво!
А ще відомо, що рослина — природний барометр, що дозволяє передбачати погоду. І в давні часи навіть мала свій особистий день — 10 квітня. Вважалося, що зілля, приготоване із зірваної в цей день сировини, має неабиякі магічні властивості. Теж цікаво перевірити, еге ж?
