Пам’ятаєте, шість місяців тому дехто обіцяв, що 2008-й буде Роком Конституції. Прикро... Сьогодні, напередодні Дня Конституції, можна констатувати, що цей рік радше став Роком конституційних маневрів або конституційних забавок, а не Основного Закону. Сторони змагалися у перетягуванні повноважень. На Банковій хотіли зміцнити позиції Президента, а на Грушевського — прем’єра. Ні в тих ні в інших нічого не вийшло.
Як відомо, наприкінці лютого поточного року Віктор Ющенко відкрив «національні конституційні дебати — найширшу суспільну дискусію в нашій країні про конституційну реформу». Було скликано Національну Конституційну раду кількістю понад 90 осіб. Незабаром усім стало зрозуміло, що цій Раді відведено роль фігового листка. Вона була потрібна лише для «одобрямса» президентського варіанту Конституції. Насправді, Конституція писалася десь у лоні Секретаріату невідомою групою товаришів на чолі з професором Шаповалом. Результат їхньої роботи так і не був представлений громадськості. На сьогоднішній день це проста авторська робота наукових співробітників, в якої немає жодного статусу.
У конституційних маневрах також активно взяли участь БЮТ і Партія регіонів. Все почалося з виступу Юлії Володимирівни в Страсбурзі. Там прем’єр заявила, що Україні найкраще за все підходить парламентська модель правління. І пішло поїхало... Як з’ясувалося, парламентська модель імпонує й Партії регіонів. Тимошенко й Янукович зійшлися у поглядах на місце Президента в українській структурі влади. Обидва проекти змін до Основного Закону і від БЮТ, і від ПР пропонували главі держави зосередитися на виконанні гуманітарних функцій, таких, як привласнення вищих військових звань і дипломатичних рангів, нагородження державними нагородами та помилування. Із ключових функцій за Президентом готові були залишити питання, пов’язані із зовнішньополітичною діяльністю, національною безпекою та армією.
Перший віце-прем’єр Олександр Турчинов навіть погрожував Банковій, що нова Конституція, запропонована БЮТ, може набрати чинності до кінця цього року. У свою чергу Банкова видавала істеричні заяви про те, що БЮТ хоче створити коаліцію з Партією регіонів.
Але все це спустилося на гальмах. Конституційна криза якось сама собою розсмокталася. Про нову конституцію всі забули. З’явилися інші проблеми: вибори мера Києва, інфляція, Фонд Держмайна, розпад коаліції, Євро-2012... Усього не перерахуєш. Одним словом, стало не до Конституції. Поки її відсунули в довгу шухляду. Тим більше, що в парламенті на даний момент немає не те щоб конституційної більшості, але й звичайної...
Проте, як би не складалася політична ситуація в країні, слід пам’ятати, що завтра важливе державне свято. 12 років тому, в ніч з 27 на 28 червня 1996 року, Верховна Рада України ухвалила першу Конституцію незалежної Української держави.
І навіть якщо хтось не дотримуватиметься визначених норм Основного Закону, або хоче його переписати під себе, то це в жодному разі не применшує значення свята і самої Конституції. Конституція — це і є Країна, це і є Держава. І якщо ми поважаємо себе, свою країну, то повинні поважати і свою Конституцію, навіть якщо вона потребує вдосконалення.
