ДОВГОТЕРМІНОВЕ КОРИСТУВАННЯ РЕВОЛЮЦІЄЮ
Лідер всеукраїнської громадської організації «Щит Батьківщини» Дмитро Корчинський полум’яно заявив, що він має намір експортувати революцію в Білорусь.
На Білорусь Корчинський зазіхав давно. Іще в лютому 1998 року він казав, що Лукашенко не на своєму місці, а на місці Корчинського. Щоправда, тоді він твердив, що «важко здійснити революцію, бо там лише один революціонер — Лукашенко. Одна буйна особистість — і той нині президент. Він робить те, що зробив би на його місці я». Щоб скинути свого «двійника», Корчинський мав намір «спровокувати білоруську молодь». Для цього йому треба лише визначитися, «якими фарбами і що намалювати на знаменах». Тільки-но пофарбує — відразу в бій.
Однак за два з половиною роки він, мабуть, відшукав «потрібні фарби». Та й ситуація в Білорусі змінилася. Для великої революційної справи «дозріли молоді білоруські хлопці, яким набрид Лукашенко зі своїм куркульським режимом». Також їх не влаштовує «слабовільна опозиція».
Проте змінився і сам пан Корчинський. Він перестав бути романтиком. Він став справжнім ПРОФЕСІЙНИМ революціонером. Тобто людиною, котра намагається заробити на революції.
Він сказав, що цю революцію він робить для того, щоб «показати «кузькину мать» російським реакційним колам, які погодилися будувати альтернативний газопровід в обхід України». І в такій ситуації головний революційний лозунг: «Кожний метр труби з боєм». За планом, білоруська революція має дестабілізувати ситуацію до такої міри, що Захід «буде вимушений купувати в українців безпеку в Європі, щоб не повторився югославський варіант. Корчинський навіть ціну визначив: революція коштує $200-250 тисяч. Їх він зібрався здерти з українських газових баронів, які годуються з української ділянки газопроводу. Останнє трохи пахне навіть рекетирськими замашками.
Більше за те, Корчинський зібрався викликати «революційний процес дестабілізації в країні мінімум на 20 років». Тобто він намагається таким чином продовжити «оренду» революції доти, доки це буде вигідно.
Революційна романтика Корчинського закінчилася. Почалися гроші! Або принаймні розмова про них.
...ТА НЕЩАСТЯ ДОПОМОГЛО
На прес-конференції головний тренер «Динамо» (Київ) та збірної України Валерiй Лобановський рішуче відкинув чутки про те, що він іде.
«Известия» абсолютно в цьому сенсі озвіріли. Ігор Порошин у статті «Важко бути Богом» через останні невдачі «Динамо» (Київ) у Лізі чемпіонів дійшов таких висновків: «Тепер у керівників цього могутнього клубу є час, щоб ухвалити рішення, що краще — продовжувати приносити жертви на вiвтар Генiя чи віддати команду в руки людини, а Лобановського звести в ранг Найсвятішого консультанта. Так само як і в самого верховного правителя «Динамо» є час подумати над тим, що зробити в майбутньому, — повернутися до тренерської роботи чи продовжувати прозирати божественні істини в нічному небі. Усе-таки важко бути Богом на посаді тренера футбольної команди».
Ось таке нахабство!
Журналіст досить сильно зачепив Лобановського, який сказав на прес-конференції: «Таких провокацій я пережив уже багато. Порошина я добре знаю. Це 23-річний хлопчик, який дозволяє собі грубіянити... Уявіть, що французька впливова газета вимагає відставки тренера «Барселони» і пропонує на його місце кілька кандидатур... Журналіст не має права радити, як треба тренувати команду. Це все одно, що я даватиму поради з ядерної фізики».
Такої відвертої зловтіхи з боку російських сусідів не очікувалося. Хоча в цьому, як не дивно, був свій плюс. Стаття допомогла визначиться у стосунках Григорія Суркіса (президента Федерації футболу України та почесного президента АТ «ФК «Динамо»-Київ») і Лобановського.
Адже після ряду поразок «Динамо» справдi виникла напружена ситуація. Суркіс сам зізнався: «Я кілька днів шукав приводу сказати Лобановському, що вважаю його видатним тренером і не збираюся відмовлятися від співпраці з ним доти, доки він сам не побажає розірвати контракт. Сподіваюся, делікатність моменту досить зрозуміла... Моя щирість могла потонути в пихатості. Явно були потрібні якісь інші декорації».
І ці декорації забезпечив Порошин. Своєю зухвалою витівкою він здійняв цілий вал обурення. Так що СПЕЦІАЛЬНО шукати привід для серйозної розмови тренерові та президентові клубу було вже не треба.
Суркіс сказав, що в його плани абсолютно не входила відставка. І що він, як і раніше, не має сумніву у величезному таланті та авторитеті Валерія Васильовича. Результатом зустрічі, за словами Суркіса, став «...приплив довіри один до одного».
Отже, завдяки хамству Порошина наші керуючі футболом ряди ще дужче зміцніли.
ПОЛТЕРГЕЙСТ ПО-АМЕРИКАНСЬКИ
Тижні три тому було оголошено, що в Америці в переддень свята Хеллоуїн розпродують маски всіляких привидів. Але найпопулярніші з них чомусь гумові маски кандидатів на посаду президента. І американські повір’я свідчать: чиїх масок буде більше продано, той і переможе.
І ось буквально щодня по телевізору проходить інформація, як якогось власника крамниці розваг розпитують, як же йде продаж масок, і той говорить: «Гребуть Гора, немає сил. А Буша — ледь-ледь. І скільки я ось працюю у своїй крамниці, ця ознака ніколи не давала осічки».
Увечері того ж дня показують власника іншої крамниці, який з таким же запалом розповiдає, що розбирають виключно гумові обличчя Джорджа Буша-молодшого. А Гора — так собі. І що ця ознака ніколи не підводила. І так — увесь час!
Складається враження, що республіканці й демократи вже повинні стомитися підкуповувати всіх власників крамниць гумових масок.
