Пані і панове! Вітаємо всіх iз Великоднем, Першотравнем і Днем Перемоги! І, що стосується наших військово-спортивних досягнень (у контексті того ж Дня Перемоги), справедливість насилу перемогла — нарешті Володимир Кличко нокаутував свого американського суперника Майкла Гранта. Бідний Грант навіть плакав. А це краще, ніж якби плакало 52 мільйони українців після поразки другого з братів Кличків. Видно, на розкладі позначився наш національний характер. У тому розумінні, що воно завжди корисно підстрахуватися. Один Кличко, звичайно, в полі воїн, але два — надійніше... Виставляємо нові лоти.
№ 1 БЕРЕЖИ ПЛАВКИ ЗМОЛОДУ (95 у. о.)
За окремими, надто неперевіреними відомостями, але близькими до достовірних, Кабмін в одній iз останніх постанов, визначаючи мінімальний споживчий кошик, розраховуючи на бережливість і акуратність наших громадян (яка повинна межувати з маньяцтвом) пропонує чоловікам носити один костюм-двійку — 5 років, брюки — 4 роки, краватку і плавки — 10 років. Жінки у нас також повинні бути підвищеної «одягоноскості», оскільки їм пропонують одне пальто на собі тягати не менше 8 років, плаття — 5, рейтузи — 4 роки.
Лунають якісь протестні голоси в газетах: мовляв, а як же мода, добродії міністри? Жіноча чи, припустімо, чоловіча білизна через чотири-п’ять років вже не такий фасон буде мати.
На це Кабмін може відповісти ще жорсткішими заходами. Адже кожному відомо, що мода повторюється, тому, купивши плавки в середині 80-х, ви можете ними сміливо блиснути як супермодними на пляжі 2000 року. Саме блиснути, оскільки в деяких місцях до того часу вони можуть протертися.
№ 2 ІЗ МАШИНІСТА — В ПАСАЖИРИ (63 у. о.)
Екс-президент Радянського Союзу М.С.Горбачов продовжує заробляти грошики рекламою. Михайло Сергійович iз таким апетитом наминав італійську піцу, що тепер йому довірили рекламу австрійських залізниць. Знаходячись будь-де на вокзалі чи в поїзді, Михайло Сергійович повинен завзятим, м’яким голосом переконувати туристів в чудових характеристиках тамтешньої залізниці.
Добре, що він нічого не скаже про залізничні маршрути. Адже колись Михайло Сергійович летів уперед на паровозі, де нас чекала в комуні зупинка. Та спочатку паровоз під його орудою нас сміливо привів у соціалістичний тупик. А потім у капіталістичний.
Ну що ж, усе логічно. Австрійці — люди обережні, вони Горбачова позбавили можливості бути машиністом, а запропонували тільки крісло пасажира. Воно й на краще. Від гріха подалі.
№ 3 ПЕРШОТРАВНЕВА АКТИВНІСТЬ ПЕРЕКИНУЛАСЯ НА ЗАХІД (41 у. о.)
На відміну вiд наших мирних першотравневих демонстрацій, в Лондоні відбулася доволі жахлива. Їхні противники капіталізму виявилися більш лютими, ніж наші. Вони лавиною пройшли по вулицях Лондона, де влаштували погроми ресторанів «Мак Дональдс». Одягнуті бунтівники були в карнавальні костюми, а обличчя ховали під чорними шапочками-масками. Пам’ятнику Уїнстону Черчiллю вони розфарбували губи, намалювали серп і молот, а на лису голову легендарного прем’єр-міністра приклеїли панківський гребінь. І незважаючи на уявну забавність, захід був досить похмурим.
На Трафальгарській площі вони перевертали машини, розбивали шибки. Тільки до вечора міські власті розігнали натовп помішаних першотравневих «страйківників». Насамкінець ті сплюндрували меморіал Сенотаф, присвячений британським солдатам, що загинули у двох світових війнах.
Нинішній англійський прем’єр Тоні Блер сказав: «Вони поглумилися над пам’яттю тих, хто бився, щоб ці ідіоти могли жити сьогодні у вільній країні».
Набагато миролюбніше вчинили незадоволені своїм урядом німецькі програмісти. Вони розробили нову комп’ютерну гру, в якій гравець повинен закинути в руки колишнього канцлера Німеччини Гельмута Коля якомога більше гаманців із грошима. «Наїзд» на Християнсько-демократичну партію, спійману на гарячому. Автори єхидні, але справедливі: якщо гравець закидає гаманець в руки члена уряду Анжели Меркель, яку поки що помічено у фінансових аферах, окуляри Г.Коля згоряють. На моніторі мигтить і нинішній канцлер Герхард Шрьодер. Коли гаманець потрапляє до його рук, настає нейтральна реакція: кількість очок не збільшується і не меншає. Його також поки що «у порочних зв’язках не помічено».
Ось так, не без дотепності комп’ютерники знущаються над державниками. Воно ж інтелігентніше виглядає. Як кажуть, Олександр Македонський, звичайно, герой, але навіщо ж табуретки ламати?
№ 4 ЩО СПІЛЬНОГО МІЖ РЕКЕТИРАМИ І РЕЖИСЕРАМИ (25 у. о.)
Які якості раніше могли зробити людину відомим режисером? Ну, талант, напевно. Смак також. Зараз, як виявляється, ні.
Артист Олексій Горбунов (він же — блазень Шико в «Графині де Монсоро», він же — власник грального притону в «Дні народження Буржуя» і кілер, який було зібрався порішити Каменську у фільмі за книжками Мариніної) висловився про достоїнства відомого театрального режисера Жолдака так: «Рекламу він робить хорошу. Тільки йому вдалося отримати біг- борди. Це фантастика! А от спектаклі жахливі, я їх зовсім не розумію і не сприймаю. А гроші він знаходить професійно!».
Виходить, насамперед, щоб стати відомим режисером, треба уміти вибивати бабки. Тобто якість необхідна й рекетирові. Якою художньою уявою треба володіти, щоб, як в одному з недавніх нальотів: бандити підкотили до бази конкурентів на велосипедах і в малярних робах. Спокійно розвернули драбину, влаштувалися, дістали з відер автомати, і швидко поставили до стінки охорону, яка без особливої пильності спостерігала за приготуваннями до «фарбування».
Ось де мистецтво і життя зіткнулися. Мало того, почалося взаємопроникнення. У мистецтві тепер чимраз більше кримінальних історій, а в криміналі — театральності.
Напевно, тому так і тягне подивитися 843 раз «Іронію долі». Там хоч не стріляють.
