СІЛЬГОСПСТРАЖДАННЯ (83 у.о.)
Генеральна репетиція нашої традиційної «боротьби за врожай»
пройшла у вівторок у Верховній Раді. Називалося це шоу «Підготовка до весняно-польових
робіт».
Кожний із депутатів вважав за свій обов’язок розповісти
про свою причетність до сільського господарства. Екс-міністр закордонних
справ, народний депутат Геннадій Удовенко, оскільки колись два місяці був
головою колгоспу, тепер обурювався зі знанням справи: «Не зiбрано тисячі
гектарів ботвиння кукурудзи! Як не соромно!» А не соромно.
Звісно, головним експертом з с/г частини був спікер О.Ткаченко,
який більше від усього мусував питання про виділення селу додаткових коштів.
Наприклад, 50 млн. грн., які вже виділено Кабміном з Резервного фонду для
оплати запчастин і ремонтних матеріалів Олександр Миколайович назвав «трактористам
на сигарети». (Як на мене, курити не перекурити. — п.Х.) У повітрі зависло
запитання: де ж іще взяти грошей?
На трибуну пристрасно злетіла депутат Вітренко і нагадала
Ткаченку ту давню історію з боргом за його об’єднанням «Земля і люди»:
«А я знаю де їх взяти — нехай Олександр Миколайович поверне 70 мільйонів.
Селу полегшає набагато».
Ткаченко під час цієї «тронної промови» вийшов. Був, так
би мовити, за лаштунками. Але, природно, йому одразу ж повідомили про нові
«пасажі» Наталі Михайлівни.
Ткаченко, як завжди, повільно, ваговито і здалеку почав
розмірковувати про те, що, мовляв, скільки у нас фахівців розвелося з сільського
господарства — не порахувати. От він, мовляв, не лізе ж у справи «шахтарів,
металургів і хіміків». А щодо заяви Наталі Михайлівни (непомітно підібрався
він до відповіді прогресивно-соціалістичній опонентці), то це взагалі «екскурс
у потойбічний світ».
А все ж цікаво потрапити туди на екскурсію. Той же Одіссей,
побувавши в царствi Аїда, багато чого корисного дізнався про ситуацію у
себе вдома. І поспішив туди на «розбірки». Майже такі ж темпераментні,
як навколо селянських проблем у Верховній Раді. Тільки із застосуванням
лука і стріл.
КАРТОПЛЯ З НЕПЕРЕДБАЧУВАНИМ ХАРАКТЕРОМ (71 у.о.)
Набирає обертів проблема використання в Україні так званих
трансгенних рослин. Міністерство охорони довкілля та ядерної безпеки України
виступило з ініціативою заборонити їхнє ввезення до України.
Нагнітається туман такий же, як за часів боротьби з генетиками
в 50-х роках. Хто не зрозумів, пояснюємо: трансгенні рослини — це рослини,
у генах яких встигли попорпатися ті ж самі недобиті академіком Лисенком
генетики.
Зараз вони пропонують (а саме, американська фірма «Monsanto
і Solanum Prince») вирощувати картоплю, стійку до колорадського жука.
І от народець задумався, якщо жуку, котрий покуштував цю
картоплю, буде погано, то чи буде від неї добре людині? А тут і чутки поповзли,
що взагалі ці генні інженери схрещують рибу з людськими генами. Риба виходить
велика й рожева. (Напевно, то тютюном від неї тхне, то горілкою).
І пішли всілякі інші страхітливі фантазії у публіки на
тему мутацій. Тому не дивна заява замміністра охорони довкілля та ядерної
безпеки України Анатолія Яцека про те, що треба виявляти до цих трансгенних
рослин «обережне ставлення, оскільки відсутня інформація про їхній вплив
на здоров’я людини в різних кліматичних умовах...».
Та й до того ж у нас взагалі все дивно приживається. Не
як на іншій частині планети. Хоч би картопля сама не стала нападати на
колорадського жука. А потім вже й до господарів добереться. Як у життєрадісних
«жахливчиках» виробництва тих же Штатів.
Однак місцеві генетики у цих експериментах страшного нічого
не бачать. Після Лисенка вони вже нічого не бояться.
ШЕВЧЕНКО — НЕ ПРОСТО ЛЮДИНА (63 у.о.)
9 березня, якраз на 185–річчя від дня народження великого
українського поета Тараса Шевченка, Президент України в супроводі спікера
парламенту та прем’єр-міністра відвідали Київський музей Т. Г. Шевченка.
Де Леонід Данилович зізнався, що знаходиться вперше, а потім зробив, на
основі побаченого, велике відкриття. «Я пересвідчився, — сказав він, —
що Тарас Шевченко — не просто великий поет і філософ, не просто людина.
Він любив Україну і хотів бачити її багатою і квітучою, нам треба знову
і знову повертатися до його творчості».
Дивно, в якому недитячому віці національний лідер відкрив
для себе національного генія. Нехай терміново відправить телеграму Єльцину
з порадою з’їздити в Ясну Поляну в маєток Льва Миколайовича, щоб пересвідчитися,
що Толстой — великий письменник. І сповістити про це світові. (Не плутати
Ясну Поляну з Поляною Квасовою).
ЯК ЗАЛIЗО ПЕРЕТВОРИТИ НА ЗОЛОТО (15 у.о.)
Не дарма, коли наші громадяни потрапляють кудись закордон,
їх вражає прагматизм цих же самих іноземців. Взяти ту ж Мадонну. Ну до
чого жадібна баба!
Нещодавно Марія-Луїза Чикконе вирішила поміняти старе обладнання
свого гімнастичного залу на сучасніше. Однак вона не віддала його в школу-інтернат
чи хоча б друзям. Спритна Луїза-Марія виставила увесь цей спортивний мотлох
у нью-йоркській галереї на продаж. За якихось $39 тисяч можна придбати
кілька м’язенапружуючих предметів, включаючи бігову доріжку. На кожному
з них красується власноручний Мадоннин автограф. І це все витворяє людина
з багатомільйонним майном.
P.S. Тут я про власні гирі згадав (36 і 24 кг).
Стоять вже 15 років у кутку — пилом припадають. Може на «Аукціон» виставити?
Все ж гирі самого Хвостіва! Однак бути настільки дріб’язковим менталітет
не дозволяє.
Результати попередніх торгів:
Лот №1 (82 у.о.) — який весь складався з великого
здивування тим, що Президент України Л. Кучма цілий рік не знав про те,
що витворяє його прем’єр П.Лазаренко — придбано моїм сусідом по поверху
дядею Васею. Дядя Вася досі страшенно любить потеревеніти на тему, що «винен
не Сталін, а його оточення». Єдине, на що сусід не може відповісти, то
це на запитання, хто ж оточив Йосифа Віссаріоновича цим «оточенням». «Мабуть,
шпигуни англійської розвідки», — зметикував якось.
Лот №2 (75 у.о.) — про те, як в лавах Руху стався
бунт і його лідера Чорновола було усунуто з головуючої посади з пропозицією
дати йому «почесне управління» — куплено зіц-головою Фунтом. Про запропоновану
В’ячеславу Максимовичу посаду він зауважив: «А чого? Посада ця в Русі хороша.
До того ж без загрози попасти в БУПР. Єдине, — сказав старик, присьорбуючи
чайок, — трохи нуднувато».
Лот №3 (38 у.о.) — про те, як популярність Павла Корчагіна
сягнула в Китаї такого рівня, що тамтешні кінематографісти прибули до Києва
знімати серіал за романом «Як гартувалася сталь» — придбано Джекі Чаном.
Цей непримиренний борець (китайського походження) з мафією так часто перемагає
її майже на всіх каналах українського телебачення, що його цілком можна
назвати героєм України.
Лот №4 (15 у.о.) — про те, як американські астронавти
однією з умов своєї згоди на політ до Марса 2012 року висунули вимогу про
наявність на борту дружин — куплено Арнольдом Шварцнеггером. Важливість
вимог завойовників космосу він підтвердив однією зі своїх небагатьох дійсно
непоганих реплік (і та про жінок!) у фантастичному бойовику «Людина, котра
біжить»: «З ними важко. Але без них неможливо!»
