Коли надія перевищує страх, то вона породжує відвагу.
Георгій Кониський, український письменник, проповідник, церковний і культурний діяч

Аукціон подій п.Хвостіва

18 грудня, 1998 - 00:00

ДЕСЯТЬ НЕГРЕНЯТ, АБО СЛІДСТВО ВЕДУТЬ КОЛОБКИ (93 у.о.)

(Страшна бувальщина) Присвячується вигаданій п’єсі С.Рахманіна
«Опущенная целина» і А.Крісті

Днями сталася типово українська історія. Наш політик щось
ляпне, за ним повторять ЗМІ та інші громадяни, а потім він відмовиться
від своїх слів і почне приставати до тих, хто його цитував. Внісши таке
сум’яття, що вже взагалі ніхто не може пригадати, про що йшлося.

Чому я кажу «типова історія»? Та тому, що зовсім недавно
прем’єр Пустовойтенко стверджував, що у його попередника П.Лазаренка був
таємний зшиточок, куди він записував державні справи і особисті, викреслюючи
і ті й інші в міру виконання. Та от державних справ він майже не торкався.
Агентства розтрубили цю інформацію. Газети надрукували. А коли Лазаренко
судом пригрозив, Валерій Павлович сказав, брешуть, мовляв, ці газети з
телевізорами, розумієш. Перший раз про зшиточок чую. Мабуть, їх лихий попутав?

Будучи головою адмiнiстрацiї Президента Є.Кушнарьов сказав,
що порядні люди в «Громаду» ні рукою, ні ногою, ні головою не поткнуться.
Знову агентства розкукурікали, газетки надряпали. Та пан Кушнарьов краще
придумав: коли на нього «громадівці» у відповідь почали бочку котити, він
на газети, що надрукували його слова, подав до суду. Що, мовляв, означає
сам говорив? Мабуть, у вас зі слухом — не того. Можна додати, що не того
у нас — з мікрофонами, диктофонами та іншою апаратурою.

І ось третій прецедент.

Колишній в.о. Генпрокурора України О.Литвак в інтерв’ю
каналу «Інтер» загнув хвацьку фразу: «Я маю інформацію, що у нас у країні
таких, як Лазаренко, є десять осіб. І абсолютно не буде нічого дивного,
коли під час чергового вояжу за кордон декого затримають. У нас є міністри,
які ходять з портфелями, а в матеріалах кримінальних справ Генеральної
прокуратури чітко, в деталях, виписана їхня кримінальна діяльність.» (Інф.
газети «Киевские Ведомости»).

О.Мороз, лідер фракції «Лівий центр», сказав у парламенті,
що треба перевірити слова Литвака про те, що у нас 10 кримінальних міністрів.
(Інф. Інтерфакс-Україна.) І якщо вони підтвердяться, то «Виникає запитання
чи мають у такому разі Президент і Кабінет Міністрів право пропонувати
народові вихід із соціально-економічної ситуації». Простіше з’ясувати,
якщо в уряді повно кримінальних злочинців, чи не назвати його «малиною»?

Уже навздогін Морозу прем’єра В.Пустовойтенка теж «дуже
стурбувала заява О.Литвака про наявні матеріали щодо причетності до корупції
10 міністрів діючого уряду». Валерій Павлович суворо цим гадам «запропонував
самим прийти і признатися». А то, мовляв, коли самі знайдемо, гірше буде.
І додав грізно: «У мене є КУПА прикладів порушення законодавства». Тобто
проти купи, яку готує прокуратура, він вивалить свою. Отже, буде вже дві
купи. Десь завбільшки як єгипетські піраміди.

Як і слід було чекати, черга з міністрів, які розкаюються,
не вишикувалася. Ніхто свої «кримінальні» портфелі, на кайло міняти не
захотів.

Пан Литвак, мабуть, не чекав такої вулканічної реакції
і накинувся на Мороза. Той, мовляв, дуже «вільно трактував» його виступ.
Більше того, Мороз використав його, Литвака, заяву у своїх політичних цілях
(тобто боротьбу з корупцією колишнiй в.о. Генерального прокурора України
не вважає СВОЄЮ політичною метою).

Але додав, що справді «існують факти зловживання деякими
посадовими особами міністерств і відомств...» (Інф. газети «Факты и Комментарии»).
Ну точнісінько як у пісні: «Если кто-то кое-где у нас порой честно жить
не хочет...»

Залежно від політичної орієнтації кожний ЗМІ стверджував
свою версію.

Канал «Інтер» натомість ту сакраментальну цитату видав
у ще розмитішому вигляді. Йшлося, мовляв, про причетних до корупції «десять
осіб у державі». У державі у нас 52 млн. громадян. Знайти серед них 10
нехороших людей — набагато складніше, ніж в уряді.

Газета «ФИК» наполягала, що «О.Мороз, у якого раніше нібито
не було проблем зі слухом, почув чомусь (усе-таки!) «про 10 міністрів,
та ще й нинішнього Кабміну». (Пригадуєте, як у випадку з Є.Кушнарьовим
пішли проблеми зi слухом). Але дивно, що «ФИК» не звинуватили у глухоті
прем’єра Пустовойтенка, котрий розгорнув набагато лютішу діяльність, ніж
Мороз (до того ж він має свою купу прикладів). А також газету «КВ» та інші
ЗМІ.

Коротше, для тих, хто не чув ОСОБИСТО 6 грудня передачку
«Подробиці» — подробиці залишилися незрозумілими.

Очевидно, щоб уточнити ситуацію Литвак пiзнiше сказав на
УТ-1, що мав на увазі не 10 членів уряду, а членів «тіньового кабінету
міністрів». Треба ж таке!

Тут робимо передих і записуємо всі метаморфози за тиждень.
Отже.

1. 10 міністрів з портфелями, на яких у матеріалах кримінальних
справ Генпрокуратури, чітко виписана їхня кримінальна діяльність.

2. 10 осіб у державі, причетних до корупції.

3. 10 кримінальних міністрів тіньового кабінету.

Звідси логічно випливає, що наступного разу це будуть «10
тіней забутих предків».

А до справжніх імен цих українських «десяти негренят» не
докопається, мабуть, не тільки Генпрокурор М.Потебенько (який зовсім було
зібрався це зробити) а й навіть Агата Крісті. У них там у Лондоні туману
менше.

УПАВ, ПРОКИНУВСЯ — СТРАХОВКА (35 у.о.)

Перед витонченими шахраями з фантазією — пересічний обиватель
завжди готовий зняти капелюха.

Цього разу троє американців, обдуривши багатьох, не обдурили
очікувань публіки. Звати їх Норман Берклі (колишній актор), Річард Белтман
(феноменально натренована людина) і Едвард Горн (адвокат).

Вони з’ясували, що, коли гепнутися в американському супермаркеті
на підлогу, посковзнувшись, наприклад на залишках соусу — магазин може
виплатити страховку до $50 тисяч. Головне, впасти красиво.

Що й почав робити атлет Р.Белтман, якому навішали локшину
на вуха і Н.Берклі, і Е.Горн, розповідаючи, що, мовляв, це спецвипробування
для страхових компаній.

Заходить Белтман у крамничку прискіпливо шукає калюжку
майонезу або води, що досить складно, оскільки у них на відміну від наших
магазинів — сухо і чисто. Доводилося деколи із собою приносити і розливати.
Белтман падаючи, так гімнастично вивертав ступні, що швидко доводив адміністрацію
до передінфарктного стану. Навіть одного разу випадково справді розтрощив
кістку. Ця тріщинка обійшлася власникам магазину в $55 тис.

Бойова трійця успішно нападала на шикарні супермаркети
доволі довго. Загальна сума, яку вони витягли з них — більш як $100 тис.

Усьому хорошому колись приходить край. Хлопці добряче підняли
відсоток травм серед покупців у США. Їх накрили, але вигадка так захопила
присяжних засідателів, що дали їм небагато.

Сміливо про це розповідаємо, оскільки знаємо, що в наших
магазинах цією ідеєю не скористатися. Дехто вже пробував. Справа не в тому,
що калюж не вистачає. З цим якраз усе гаразд — цілі замети лежать — а в
тому, що після падіння вас співчутливо виносить охорона. Причому недалеко.
Лише за межі магазину.

Ох, і тяжка доля нашого шахрая! Результат попереднього
торгу:

Лот №1 (99 у.о.) — про те, як був створений рекламний пісенний
шедевр депутата Геннадія Балашова, з рядками у стилі: «Через серце народа
в века балашовская правда летит», або: «Мечта — как Библии канон, взойдет
Балашова закон» — придбано Комітетом з питань захисту прав Балашова. Комітет
має намір розширити пропаганду імені і прізвища депутата. До цього буде
створено низку рекламних речей. У жанрі літератури: «Слово о полку Геннадієве»,
«Три мушкетери і Балашов», «Балашов — українське диво». Пісні: «Есаул Балашов,
что ж ты бросил коня...», «Зайчик мой, я твой Гена». Видання в 10-ти томах
праці «Капітал Балашова — Маркса» і гострої публіцистичної повісті «Звичайний
балашизм». І на закінчення рекламної кампанії населений пункт Балашиха
— має стати столицею світу.

№243 18.12.98 «День»

При використанні наших публікацій посилання на газету
обов'язкове. © «День»

Газета: 
Рубрика: