«ХАМЕЛЕОНИ» ВЗЯЛИСЯ ЗА ЧЕХОВА (89 у. о.)
Споконвіку міліція існує для того, щоб охороняти. Як писав
поет: «Револьвер желт — моя милиция меня бережет». Іноді вона охороняє
всілякі твори мистецтва, реліквії, музейні цінності. Від злодіїв. Проте,
як засвідчила одна історія, охорона може бути небезпечніша за будь-яких
грабіжників.
Прокурор Ялти подав позов проти музею «Будинок Чехова».
І через що? Через борги міліцейській охороні. Тобто майно, яке міліціонери
охороняли від злодіїв, тепер (якщо республіканський Арбітражний суд задовольнить
позов) мають намір описати і штовхнути з аукціону, щоб розплатитися з охороною.
Парадокс. Придатний для оповідання великого Антона Павловича. Тим більше,
в його «Хамелеоні» вже зображувався один із спритних вартових правопорядку.
Міські власті в такий дивний спосіб готуються до сторічного
ювілею переїзду Чехова в Ялту. Велика подяка від мільярдів його читачів!
ЗМАГАННЯ ЗА КУБОК ШКІРЯНОГО ПОРТФЕЛЯ, або ГРАЙ, АЛЕ НЕ
ЗАРИВАЙСЯ (38 у. о.)
Футболом естрадних зірок уже нікого не здивуєш. А от змагання
міністерських працівників — це щось новеньке.
Другий рік під «патронатом» прем’єр-міністра Пустовойтенка
(таке улюблене в президентському оточенні слівце) проводяться змагання
з міні-футболу.
Нещодавно зійшлися в двобої команди Кабміну і Міністерства
енергетики. Кабмінівські футбольні зірки перемогли з рахунком 2:1.
Воно й зрозуміло. Чиновницький футбол — річ небезпечна
для кар’єри. Уклепаєш, наприклад, у кабмінівські ворота кілька «дев’яток»
— і на підвищення в своєму міністерстві не підеш. Отож, я гадаю, в цих
змаганнях серед міністерств і відомств Кабмін завжди буде займати перше
місце. Йому за рангом належить. Адже в тактиці й стратегії чиновницького
футболу навіть сам Лобановський навряд чи розбереться. Бюрократичного досвіду
не вистачить.
ПОТУЖНОЮ Є УКРАЇНСЬКА РЕПРОДУКТИВНА ФУНКЦІЯ (67 у. о.)
У багатьох кумирів, «зірок» та інших багатих людей різниця
у віці між їхніми подальшими дружинами дедалі збільшувалася й збільшувалася.
У деяких вона двадцять, двадцять п’ять років, Чарлі Чаплін довів різницю
до тридцяти п’яти.
А от звичайний український забійник худоби і кравець Георгій
Танасійович із села Кам’янка збільшив цю різницю до... п’ятдесяти семи.
Йому відповідно 71 рочок, а його дружині... 14. Прокуратура стала цікавитися,
що і як. Так вони тут же дочку народили. Як чесний чоловік, він на підростаючу
благовірну «Волгу» переписав і хатину.
Судмедексперти обстежували жениха не першої молодості (приблизно
так п’ятої) і зробили висновок: репродуктивну функцію не порушено. Ось
як!
Коли, перевіривши почуття «молодих», від них відступилася
прокуратура, постала на весь зріст рідня діда (рідня дружини «не постала»,
оскільки «не просихала»).
Проте Танасійович був непохитний. Він думає відправити
дружину в школу, а вона думає... про другу дитину.
Чесно кажучи, всякі імпортні секс-зірки стають невиразними
на тлі нашого вітчизняного богатиря. Але повинні ж ми хоч у чомусь переплюнути
розвинені держави. Якщо, звичайно, слово «переплюнути» в цьому випадку
підходить.
ОЩАСЛИВИВ ДО НЕБА — В.КУЛЕБА (5 у. о.)
Небагато всіляких приманок вигадували газети для своїх
читачів. Улаштовували лото, конкурси краси, вимірювання об’ємів жіночих
грудей, талій, ніг. Відгадування головоломок, ребусів, кросвордів. Унаслідок
усіх цих випробувань, читачів чекав більш-менш цінний приз: телевізор,
магнітофон або, в гіршому випадку, приймач.
Проте, безумовно, найоригінальнішим призом останнього часу
за відгадування кросворда, надрукованого в газеті «Независимость», буде
книжка «Освідчення в коханні».
Незважаючи на сентиментальну назву, це книжка не подружжя
Галон чи Шарлотти Бронте — шедевр належить особисто головному редакторові
«Независимости» В.Кулебі. Причому В.Кулеба найщасливішому зі смертних обіцяв
книжку з автографом САМОГО автора. Мабуть, іншого способу розповсюджувати
свій «любовний» витвір серед населення пан Кулеба не бачить.
Редакція «Независимости» наставляє ерудитів: «Бажаємо успіху».
А чи успіхом є отримати за напруження власних мізків освідчення в коханні
Кулеби? Запитання. Навіть не риторичне.
Результати попередніх торгів:
Лот №1 (78 у. о.) — про те, як на урочистому засіданні,
присвяченому першій річниці Національного фонду соціального захисту матерів
і дітей Леонід Данилович сказав: «Усі діти України — діти Президента» —
придбав Йосип Віссаріонович. «Ну, я, припустімо, — пихкаючи люлькою, прокоментував
він, — батько багатьох народів. Але, щоб бути батьком дітей України, як
товариш Кучма, — треба бути також дуже плодовитим чоловіком».
Лот № 2 (58 у.о.) — про те, як секретар Ради національної
безпеки й оборони України Володимир Горбулін признався, що його улюбленими
книжками дитинства є політичні романи 40 — 50-х років «Палії» та «Змовники»,
— придбано письменником Володимиром Набоковим. «У мене в 12 років улюбленою
книжкою була «Злочин і кара» Достоєвського, — сказав він Хвостіву, — тому
я з дитинства звик, що є злочин і є кара за нього. І лише сталінські часи
«паліїв», «шкідників» та «змовників» довели, що покарання може бути й без
злочину». Напевно, через це письменник-емігрант ненавидів радянську владу
впродовж всього свого життя.
Лот №3 (37 у.о.) — про те, як газета «Факти» назвала міністра
МВС Ю.Ф.Кравченка своїм «давнішнім та добрим другом» — придбано в складчину
індонезійськими чиновниками та газетами. Їхній дружбі бракувало шарму,
тому вони вирішили взяти в оренду (щоб зробити приємне міністру МВС Індонезії)
у мушкетерів принцип: «Один за всіх і всі за одного!» Мушкетери подумали
й, спохмурнівши, не погодилися. Про що вони подумали? Напевно, не відомо,
але так просто вони засмучуватися не стали б.
Лот № 4 (25 у.о.) — про те, як співачка Ірина Білик заявила
в передачі «Фотограф» (з приводу її слави секс-символа), що знімати її
зараз треба, оскільки груди в неї виросли на кілька розмірів — придбано
консиліумом фотографів і лікарів. Порадившись з лікарями, фотокори вирішили
поки що не знімати «зірку» — раптом через півроку в неї додатково виростуть
ноги й збільшаться очі. У такій справі головне — не поспішати.
№233 04.12.98 «День»
При використанні наших публікацій посилання на газету
обов'язкове. © «День»
